Коли доросла людина йде до психолога, досить часто виявляється, що коріння її проблеми тягнеться ще у дитинство. У шкільні роки, а, можливо, навіть раніше, вона отримала психологічну травму, наслідки якої позначаються досі — у мозку зафіксувалися невірні установки, що заважають жити, інформує Ukr.Media.
Великі неприємності
Ми живемо у токсичному середовищі. Люди оцінюють один одного, обговорюють, критикують. Протягом дня доросла людина може зіштовхнутися з неприємними ситуаціями і до вечора буде вичавленою як лимон. Чи зможе вона поставитися до дитячих проблем серйозно? Наприклад, якщо сусід по парті забрав у дитини олівець і зламав його. Для батька це дурниця. Він не зверне на це свою увагу, а у школяра зафіксується переконання, що з ним щось не так, він не здатний за себе постояти. Тому важливо не проґавити складну ситуацію.
Ідеальна родина
Є різниця між поняттями "травма" і "стрес". Стрес не завжди може стати причиною травми. Діти, яких виховують у люблячій родині з доброзичливою обстановкою, простіше переживають неприємні ситуації і швидше з них виходять. Батьки вчать їх емоційному інтелекту, допомагають озвучувати почуття, щоб розібратися у ситуації: "ти злишся, ображений, переляканий. Я тебе розумію. Це нормально, зараз все мине". Якщо дитині показують, що усі її емоції абсолютно нормальні, вона отримує досвід підтримки.
Який батько може її надати? Той, у якого є подібний сценарій з власного дитинства. Він не схильний до спалахів гніву, гострих реакцій, але може без вигадок і фантазій, спираючись на факти, підтримати дитину. Такий батько може впоратися і з власними, і з дитячими переживаннями.
Симптоми психотравми
Зверніть увагу на стан дитини, якщо у неї часто змінюється настрій, знизилася концентрація уваги, проявляються спалахи дратівливості. Обов'язкова допомога потрібна, якщо у дитини з'явилися нав'язливі рухи або нервовий тик.
Варто насторожитися, якщо дитина, освоїла якусь складну дію, а потім припинила її виконувати і повернулася до найпростіших прийомів.
Серед фізичних симптомів психотравми — безсоння, втрата апетиту або переїдання, енурез, лякливість, метушливість, частий головний біль або повторювані застудні захворювання — вони не завжди є наслідком ослабленого імунітету.
Способи захисту
Працюйте над власним психологічним здоров'ям
Намагайтеся не проєктувати на дитину свої втому і невпевненість.
Спілкуйтеся
Промовляйте і обговорюйте з дітьми все, що з ними відбувається
Грайте
Це гарний терапевтичний момент. У грі дитина може прожити якийсь неприємний досвід, про який навіть вже забула. Тому що психіка має властивість витісняти, заперечувати і забувати все погане. А батько іноді і не підозрює, що у сина або доньки щось сталося на вулиці, у школі, у дитячому садку.
Сформуйте у дитини очікування чогось гарного. За ідеальних умов вона повинна прокидатися щоранку і розуміти, що на неї чекає цікава подія, будуть посмішки, підтримка батьків.
Діти неминуче зіштовхуються з помилками, проблемами, несправедливістю, тому що життя — не лише біла смуга. Якщо вдома здорова атмосфера, то травми виявляться мінімальними, і не впливатимуть на поведінку дитини, її самооцінку. Складні ситуації залишаться досвідом.
