Чи варто боротися з підвищеною емоційністю і як це робити

Чи доводилося вам колись плакати без будь-яких вагомих причин? Або, навпаки, сміятися практично до істеричного нападу? Вас легко вивести з себе? Будь-яку розмову на підвищених тонах ви готові трансформувати у скандал з биттям посуду і будь-яких інших предметів, які потрапляють під вашу руку? Ви розучилися говорити тихо? У такому разі ви є "щасливою" володаркою підвищеної емоційності, яка цілком може призвести щонайменше до постійного головного болю. А найбільше — до нервового зриву. Емоції допомагають нам висловлювати власні почуття, але часом їх сила настільки потужна, що починає виходити з-під контролю. Саме у таких недоліках найчастіше звинувачують жінок. Це може бути здатність переживати з будь-якого приводу, нервувати, "робити з мухи слона", довго повертатися у стабільний стан. Сюди ж можна додати постійну балакучість, страхи, глобальну невпевненість у собі. Звичайно, чоловіки теж часом страждають через нерозв'язні протиріччя, проте психологи відзначають, що жінкам такі стани властиві набагато частіше, інформує Ukr.Media.

Коли емоційність є корисною

Використовувати слово "корисна" було б не зовсім доречно, оскільки все ж таки тонка душевна організація, ризик ось-ось зірватися у безодню неконтрольованого суму або, навпаки, радості нашому здоров'ю нічого гарного точно не обіцяють. Однак, погодьтеся, що якщо ви — представник творчої професії, прожити усе життя такою собі купою льоду практично неможливо. Нецікаво дивитися на актора, який не може висловити усю силу почуттів свого героя. Картини художників, які позбавлені емоційного забарвлення, нудні і не привертають до себе уваги. Сценарист ніколи не напише геніальний текст, якщо він зовсім нічого не відчуває.

До того ж не варто забувати, що нерідко емоційні люди щосили користуються власним недоліком. Ви ніколи не замислювалися, наскільки легко маніпулювати людьми за допомогою емоцій? Ваш чоловік ненавидить, коли ви починаєте плакати? Губиться, страждає, забивається у кут? Тоді чому б у такому разі не домагатися усього бажаного за допомогою сліз?

Ще одна властивість емоційності, яку можна перетворити на плюс, правда, вже для суспільства: люди з підвищеною емоційністю нерідко є передбачуваними у своїх вчинках. Тому оточуючим легше спілкуватися з ними, ніж з холоднокровними людьми, реакцію і дії яких складно передбачити.

Побічні ефекти емоційності

Певну шкоду не лише нашій нервовій системі, але й усьому організму в цілому можуть завдати негативні емоції. Річ у тім, що неприємні відчуття мають властивість накопичуватися швидше, ніж приємні. У такий спосіб влаштований наш організм. Нашаровуючись одне на інше, вони отруюють життя, і, до речі, роблять його нестерпним у першу чергу саме для нас, а не лише для оточуючих, яким доводиться терпіти ваші перманентні істерики. Залежність від власних емоцій передбачає відсутність у людини відповідальності за вчинені вчинки і сказані під час гніву слова, а відновлювати баланс і світ, між іншим, доведеться потім вам. Імпульсивність заважає у справах, де розважливість і раціоналізм відіграють велику роль.

Звичайно, міра потрібна у всьому, невміння контролювати власні емоції не лише позбавляє вас можливості об'єктивно оцінювати реальність, але й може служити поштовхом для розвитку букета супутніх проблем — депресії, апатії, розвитку психосоматичних захворювань.

Навчитися себе контролювати

Звичайно, можна щоразу намагатися заспокоювати себе, кажучи собі "усе гаразд", пачками заковтувати заспокійливі, можна візуалізувати мрії, посміхатися, випромінювати "світло і любов" або навіть звернутися по допомогу до психотерапевта. Однак лише ретельна робота над собою може призвести до очікуваних результатів.

Дивно, але найчастіше проблемою зайвої емоційності стає звичайна невпевненість у собі. Подумайте про свої плюси і мінуси. З плюсами усе зрозуміло, згадуйте про них частіше. А над мінусами потрібно трохи попрацювати: спробуйте з недоліків виростити переваги. Хваліть себе щодня за усі ті дрібниці, що робите, і ви побачите, наскільки швидко почне підвищуватися ваша самооцінка. Розвивайте почуття власної гідності і гумору — смійтеся з себе, власних недоліків і того, як нерозумно і смішно виглядаєте з боку, коли втрачаєте контроль над собою.

Важливо усвідомити для себе, як проявляється емоційний зрив саме у вас. Одна людина зривається на агресію, друга раптом починає плакати, третя — втрачає дар мовлення. Залежно від цього і потрібно будувати свою "лінію захисту", щоб убезпечити і себе, і оточуючих. Тому щоразу, коли ви відчуваєте, що емоції починають виходити з-під контролю, намагайтеся подбати про те, щоб наслідки емоційного сплеску не відбилися на вашій кар'єрі, не зіпсували вам публічний виступ, не зруйнували особисті відносини і не ввели вас у почуття сорому або незручності перед свідками вашої слабкості.

Також необхідно освоїти найпростішу, але водночас дуже дієву техніку дихання, яка допомагає швидко повернутися у стан рівноваги. Якщо ви відчули, що емоції переповнюють вас, зупиніться, займіть найбільш комфортне для вас положення. Глибоко вдихніть і повільно випустіть повітря назад. Коли ваше дихання повернеться до стану норми, проаналізуйте, що саме вивело вас зі звичного стану. Розкладіть усе по поличках у голові і вже незабаром ви здивуєтеся, наскільки швидко усе повернулося на власні місця, а від безпричинного гніву або засмучення не залишилося навіть сліду. Ясні думки — запорука того, що емоції не оволодіють вами несподівано.