Жалість до себе заважає людині розвиватися, робить її слабшою і перетворює на беззахисне створіння. Психологи розповіли, чому це відбувається, і як побороти це почуття, інформує Ukr.Media.
У цьому почутті є зиск: коли ми жаліємо себе, ми стаємо нещасними і безпорадними, тим самим обґрунтовуємо свою відмову від спроб вирішити проблему. "У мене немає сил, тому я не буду нічого з цим робити". Чи можна це виправити? Звичайно.
Причини
Люди часто жаліють себе, тому що їм це вигідно. Що таке жалість до себе — я бідна, нещасна, безпорадна. А коли людина безпорадна, вона визнає, що не може самостійно впоратися з обставинами і вийти з ситуації, що склалася. Тобто вона автоматично відмовляється від будь-яких спроб розібратися з проблемою і перекладає цей обов'язок на інших людей, чекаючи на допомогу від оточуючих.
У момент почуття жалості до себе відбувається знецінювання себе. Навіть якщо насправді у нас були сили для вирішення проблеми, жалість їх знищує. Ми не можемо знайти вихід із ситуації, а через це падає самооцінка і виникає почуття власної нікчемності. Поки людина чекає на допомогу від інших, вона блокує свій особистісний розвиток і є тією, яку ведуть. У такому стані ми готові йти за першим, хто простягне руку. І невідомо, до чого це призведе.
Ми передаємо відповідальність за своє життя і вирішення проблем іншим людям, а потім звинувачуємо їх у тому, що вони привели нас не туди. Виникає замкнуте коло: жаліємо себе — чіпляємося за першого зустрічного у очікуванні допомоги — йдемо не у той бік — знову відчуваємо себе безпорадною жертвою обставин — знову чіпляємося за інших людей.
Навіть якщо оточення жаліє людину і допомагає їй, це все одно не вирішує проблему, тому що знецінюючи себе, людина стає схильною знецінювати й допомогу інших. У такому стані вона не може радіти життю і відчувати себе комфортно. Наприклад, коли нам не вдається реалізувати себе у професії і заробляти гарні гроші, ми починаємо звинувачувати усіх, крім себе: державу, погану родину, складні економічні обставини у світі і т. д. З'являється жалість до себе, яка заважає тверезо мислити і шукати вихід із ситуації. "Іншим пощастило, вони народилися у заможній родині, нехай тепер діляться зі мною". Через це ми стоїмо на місці, не можемо розвиватися і заробляти більше. У такі моменти ми відмовляємося брати на себе відповідальність за своє життя, не можемо побачити наявні можливості і сили для вирішення проблеми. "Я ніхто, я нічого не можу зробити, тому що я слабка. А інші люди сильні, і вони мені допоможуть". Проте коли люди допомагають, у нашій свідомості закріплюється думка, що зовсім не обов'язково щось робити самотужки, адже можна отримувати усе без значних зусиль. За такий зручний і паразитичний спосіб життя доводиться розплачуватися своїм щастям та станом задоволення від кожного прожитого дня.
Як припинити себе жаліти
Щоб вийти з ситуації, треба змінити мислення. Потрібно зрозуміти, що людина — господар свого життя, і ніхто не зобов'язаний їй допомагати. "Це лише моя відповідальність, тому я повинна встати і почати діяти".
Коли ми думаємо, що самі можемо впоратися з усім, що відбувається, ми починаємо бачити нові можливості, яких не бачили раніше. Перед нами відчиняються двері у щасливе майбутнє. Щоб заробляти більше грошей, можна проаналізувати усі свої навички і виписати їх на папір, обрати те, що подобається робити, добре вдається і корисне для інших. Завжди знайдеться відповідна робота, яка буде приносити задоволення і гарний дохід. Крім того, у сучасному світі дуже легко просувати себе і власні послуги через Інтернет. Головне — вміти заявити про себе.
Відкривши нові можливості і почавши діяти, ми припиняємо бути жертвою і жаліти себе. Ми стаємо сильнішими і дорослішими, а життя стає повноцінним.
Кожна людина самостійно обирає, що є ближчим для неї. Можна жаліти себе, відчувати себе безпорадною і нещасною, чекати на допомогу від інших людей і продовжувати вести паразитичний спосіб життя. А можна встати, почати діяти, взяти відповідальність за своє життя і те, що у ньому відбувається, змінюючи його на краще. Вибір залежить лише від нас.
