Про важливість любові до себе ми чуємо дуже часто. Рідко можна зустріти людей, які не хотіли б себе любити. Однак не усі знають, що таке любов до себе насправді. Про це почуття і про те, як ми, самі того не бажаючи, вбиваємо любов до себе щодня, ми розповімо далі, інформує Ukr.Media.
Що таке любов до себе і чому вона є важливою
У психології під любов'ю до себе найчастіше мається на увазі позитивне ставлення до власної персони. Людина, яка любить себе, впевнена у своїх силах, поважає і вміє задовольняти свої потреби, усвідомлює і приймає свої особливості. Вона вважає себе важливою і потрібною.
Психологічні дослідження показують: уявлення про себе впливає майже на усі сфери життя. Вони визначають наш настрій, відносини з близькими, здатність до досягнень. Чим більше ми себе любимо, тим ми щасливіші і успішніші.
Саме тому у розвинених країнах ідея турботи про себе є настільки поширеною. Однак, незважаючи на популярність ідеї любові до себе, багато людей досі ще регулярно припускаються помилок, які вбивають це почуття. І ось найпопулярніші з них:
Ви постійно лаєте себе і шукаєте у собі недоліки
Ми часто фокусуємося на власних слабкостях і шукаємо помилки у поведінці. На подібні роздуми йде багато часу і сил. І нехай ми вважаємо, що завдяки такому аналізу стаємо мудрішими і успішнішими, насправді це перетворює життя на малоприємне заняття.
Чому людині властива така поведінка? Уся справа у еволюції. Мозок людини формувався за умов боротьби за виживання. Він навчився швидко реагувати на можливу небезпеку і фокусуватися на помилках, щоб збільшити шанси на виживання.
І така поведінка дійсно є корисною, коли нашому життю щось загрожує. Але більшість людей у сучасному світі не зіштовхується з такими ситуаціями. Сьогодні для людини більш актуальною є гнучкість, комунікабельність, розважливість. Нам стало корисніше концентруватися на позитиві, а не на негативі.
Так, увага до небезпек допомагала нашому виду вижити. Але тепер ми живемо у світі, де одна з найголовніших цілей — бути щасливими, а для цього потрібні інші стратегії. Замість того, щоб критикувати себе, зверніть увагу на свої сильні сторони. Дослідження показують, що, спираючись на наші чесноти, ми збільшуємо продуктивність, цілеспрямованість, енергійність, налагоджуємо відносини з оточуючими.
На жаль, вміння визнавати свої чесноти є рідкісним явищем. Так, дослідження, проведене у Великобританії у 2001 році, показало: дві третини опитаних взагалі вважають, що у них немає сильних сторін. Як вчинити, якщо ви не знаєте своїх сильних сторін? Є два способи, які доповнюють один одного. Якщо ви говорите англійською, можна пройти американський тест "Values in Action Inventory of Strengths". Його розробили вчені Селігман і Петерсон. Він заснований на 24 сильних рисах характеру, і після проходження ви побачите рейтинг ваших сильних сторін. Або ж поговоріть з вашими близькими, друзями та колегами, які цінують вас і люблять.
Часто якості, за які ми себе лаємо, насправді є гарними і допомагають нам досягати цілей. Так, прямолінійність і суворість допоможуть домогтися успіху у бізнесі, а тривожність — вирішити проблему з мінімальними ризиками. Не поспішайте радикально себе змінювати. Краще навчіться проявляти гнучкість і демонструвати свої якості там, де вони призведуть до кращого ефекту. Пам'ятайте, що найчастіше ваші "недоліки" — ваша головна перевага.
Ви розцінюєте свої помилки і невдачу як провал або катастрофу
Таке зазвичай трапляється з людьми, які засновують свою цінність лише на досягненнях. Це ненадійна стратегія. Досягнення можуть принести тимчасове задоволення, але не щастя, тому часто успішні "досягатори" страждають через депресію.
У світі не усе залежить від нас, і часом наші зусилля можуть не призвести до результату. Усі ми помиляємося і робимо дурниці. Це невід'ємна частина життя. І якщо після кожного промаху ми будемо впадати у зневіру, зберігати благополучний ментальний стан буде складно. Набагато ефективніше ставитися до своїх помилок як до досвіду, який допоможе вам зрозуміти щось важливе про себе. Навчіться приймати свої переживання через невдачу і аналізувати свої помилки без самобичування.
Не потрібно пригнічувати у собі почуття провини, страху, сорому і розчарування. Це нормальні переживання, які відчувають мільйони людей у всьому світі. Але у першу чергу запитайте себе: "Чи є це почуття зараз виправданим?" Якщо відповідь позитивна, то краще витратьте енергію на зміну ситуації, ніж на самобичування. Часто ми звинувачуємо себе даремно. Патологічне почуття провини істотно впливає на самооцінку і самоприйняття, робить нас безпорадними.
Ви сильно залежите від схвалення і визнання оточуючих
Формувати думку про себе лише через призму думки оточуючих — небезпечно. Проте, нам дуже властива така стратегія поведінки, адже ми живемо у соціумі. Те, що для нас чуже схвалення є приємним — нормальне явище. Проблеми з'являються тоді, коли ваша повага до себе цілком і повністю залежить від інших людей. У такому разі ваша самооцінка є нестабільною. Їй весь час потрібне "підживлення" захопленням, і без неї любов до себе згасає.
Якщо ви помітили за собою надмірну залежність від схвалення оточуючих, почніть з малого. У певних ситуаціях — спочатку простих і зрозумілих — дійте без погляду на інших. Об'єктивно оцініть свої чесноти, не забувайте хвалити себе за досягнення і перемоги. Порівнюйте свої заслуги зі своїми успіхами у минулому. Порівнювати свої успіхи з успіхами інших, до речі, теж можна. Якщо робити це правильно, можна не лише підняти собі самооцінку, а й зрозуміти, у який бік рухатися, щоб поліпшити свої результати. Чудово, якщо у вашому оточенні є близькі люди, думці яких ви можете довіряти. І водночас навіть до їх оцінок варто ставитися раціонально та вдумливо.
Ви думаєте, що можете любити себе лише за зовнішність, талант або успішність
На жаль, навіть сліпуча краса і світова популярність не гарантують любові до себе. Небезпечно, коли головною метою для людини стає збереження лише свого прекрасного образу. У цьому випадку самооцінка припиняє відображати реальне життя і може спотворити навколишній світ. Цей шлях веде у глухий кут, вимагає нескінченного контролю, придушення страхів, забирає багато сил. У основі позитивної самооцінки — впевненість у собі і самоповага, опора на свої здібності і потенціал, розуміння власних обмежень і прийняття своїх слабкостей.
Ви вимагаєте від себе істотних змін тут і зараз
Ми змінюємося постійно і неминуче. Ми можемо почати змінювати ставлення до себе у будь-якому віці, навіть якщо до цього багато років жили з негативною і нестійкою самооцінкою. Людський мозок влаштований дивовижним чином. Це доводять дослідження нейропластичності нейронних структур.
Лихо трапляється тоді, коли ми намагаємося різко змінити себе за один день. Уявлення про те, що ми можемо змінитися швидко, призводить до розчарування у собі і вигоряння. Почніть зміни з попередньої підготовки, самодослідження. Це допоможе зрозуміти, що з нами відбувається, і куди рухатися далі. Вирішіть, що ви хочете змінити у собі, від яких звичок і установок позбутися. Проаналізуйте, чого вам не вистачає для стійкої позитивної самооцінки, чому корисно навчитися, що має з'явитися у вашому житті.
Спочатку вигадайте найпростіші дії, маленькі кроки. Рухайтеся поступово, спостерігаючи як ці кроки підвищують вашу любов до себе. Не поспішайте. Важливо, щоб під час змін ви відчували себе задоволеними, щасливими, без тяжкості і завантаженості. Зберігайте терпіння і наполегливість. Думайте про розкриття своєї особистості, ваших потреб і бажань, а не про те, як справити враження на інших.
