Як боротися з неусвідомленою тривогою, яка перетворює життя на нескінченне пекло

Постійно відчуваєте внутрішній тиск і не можете розслабитись навіть удома? Можливо, ви просто багато працюєте. Але можливо і так, що неусвідомлена тривога взяла гору. Як відрізнити її від звичайного стресу, інформує Ukr.Media.

Переживати через іспит чи важливу ділову зустріч — це нормально. Інша річ, коли хвилювання постійно є у житті людини. Багато людей навіть не підозрюють, що живуть із неусвідомленою тривогою, тому почуття постійного стресу стає для них буденністю.

Як зрозуміти, що у вас несвідома тривога?

Прихована або несвідома тривога проявляється, коли людині складно впоратися з емоціями, що виникають. У результаті люди починають їх витісняти і вважати, що нічого поганого не відбувається. Це ускладнює ситуацію тим, що негативні думки нікуди не йдуть і стають фоновими.

Згодом такий стан виснажує ментальне здоров'я, що може призвести до зниженого настрою, безсоння, апатії та депресії. Зазвичай, людина з неусвідомленою тривогою не здатна об'єктивно описати свої емоції. Зазвичай від таких людей часто можна почути фрази "Я ніби нічого не відчуваю" або "Мені важко зосередитись".

Є багато ознак, якими можна визначити стан прихованої тривоги. Наприклад, може здаватися, що людиною рухають амбіції, але насправді їй важливо те, як на неї дивитися суспільство під час провалу. У такому разі люди хочуть досягти успіху лише для того, щоб не здаватися невдахою.

Людині з подібним станом також важко даються зміни у звичному порядку дня. Це походить від відчуття страху, коли люди розуміють, що втрачають контроль над ситуацією. Подібні непередбачуваності ще більше посилюють пригнічену тривогу.

Свідомість — перший крок у боротьбі з тривогою

Парадоксально, але найкращий спосіб почати боротися з неусвідомленою тривогою — прийняти її. Уникнення цієї проблеми посилює ситуацію, дозволяючи стресу міцно закріпитися в житті людини. Тривогу необхідно усвідомити і прожити.

Дослідження показують, що процес розпізнавання емоцій допомагає знизити їхню інтенсивність. Наразі практики усвідомленості включені до багатьох підходів у психотерапії, у тому числі до когнітивно-поведінкової. Вони допомагають розпізнавати почуття та фізичні відчуття без осудів до себе та своїх переживань.

Необхідно не тільки усвідомлювати емоції, а й чітко розуміти свої думки. Ці два поняття тісно пов'язані між собою. Ми часто приймаємо думки за реальну дійсність, хоча це не так. Один із перших кроків під час роботи з тривогою — вміння визначати факти і відокремлювати їх від своїх звичних інтерпретацій. Змінюючи свої думки, ми також змінюємо і емоції.

Є деякі питання, які допоможуть аналізувати негативні думки. Варто спробувати відповісти собі на запитання, а на чому засновані ваші міркування? Чи можна оцінити ситуацію по-іншому? Якби так міркував хтось інший, то що б ви йому сказали?

Починати свідоме спостереження варто з простих речей. Наприклад, спробуйте стежити за своїм диханням і думками, які йдуть і приходять, не залучаючись і не оцінюючи їх. У якомусь сенсі це можна вважати медитацією.

Як можна боротися із тривожністю

Існує безліч сервісів, які допомагають стати емоційно свідомим, у тому числі і для боротьби з тривожністю. Наприклад, є програми, які допомагають боротися із занепокоєнням за допомогою усвідомлених медитацій. Варіанти можна підібрати виходячи із самовідчуття.

Ще одне рішення — особистий щоденник, де можна фіксувати думки та емоції в ситуаціях, де ви відчували тривогу. Ця інформація допоможе виділити проблеми, які викликають занепокоєння. Пам'ятайте, що тривога — це симптом, а не сама проблема.

Допомогти знизити тривожність можуть і функціональні техніки — та ж прогресивно-м'язова релаксація (розслаблення тіла після напруги) або фізичні вправи. Невелике навантаження на 20-30 хвилин негайно впливає на настрій і знижує негативні емоції.

Поради, як не варто працювати з неусвідомленою тривогою

Багато людей намагаються впоратися із тривогою методами, які можуть посилювати стан постійного занепокоєння. Тому варто придивитися до найпоширеніших помилок у опрацюванні прихованої тривоги і не повторювати їх.

• Не шукайте втіхи — воно створює помилкове почуття безпеки і не вирішує проблем із тривогою.
• Розрізняйте продуктивну та непродуктивну тривогу. Перший варіант — це "здоровий" вид стресу, він допомагає краще підготуватися до чогось важливого. Відмінна риса продуктивної тривоги — наявність реальної проблеми.
• Не уникайте тривожного стану — у довгостроковій перспективі він може посилитися.
• Декому важко впоратися із тривожністю самотужки. У такому разі слід звернутися до психолога, який допоможе опрацювати цей стан та дати потрібні рекомендації.