Ці фрази можна почути тільки від бабусі, яка не любить своїх онуків. Якщо жінка вимовляє їх, значить вона не відчуває до дитини теплих почуттів.

Не дарма кажуть, що слово — не горобець, і якщо вилетить — не зловиш. Бо, сказані в серцях фрази, часом завдають людям справжнього і неприхованого болю. Особливо дітям, чия психіка вкрай сприйнятлива до зовнішніх чинників. А якщо вони сказані найближчими людьми, це прикро втричі більше, інформує Ukr.Media.

У статті розповімо про те, які фрази бабусь можуть свідчити про те, що вони не люблять своїх онуків. Увага: самі слова не такі вже й образливі, але носять у собі прихований сенс, який і потрібно вміти вчасно зчитувати.

У мене немає часу

Часто мами й тата звертаються по допомогу до своїх батьків, щоб ті посиділи з онуком. Найчастіше саме до бабусь. Ясна річ, якщо жінка працює і не сидить удома на одну пенсію, то в неї не буде можливості побути з дитиною. Однак, якщо вона має в своєму розпорядженні час і постійно відмовляє, варто замислитися про те, чи так сильно бабуся хоче бачитися з онуком?

Вона не вміє поводитися

Ця фраза може бути приводом для того, щоб не брати дитину і не проводити з нею час. Тільки ось на ділі такі слова — всього лише відмазка. Бабусі, зокрема, і потрібні для того, щоб виховувати онука, прищеплювати йому хороші манери і розповідати про правила поведінки. А таке легке бажання відмовитися від неслухняної дитини лише свідчить про відсутність любові до неї.

Ти — вилита(ий) мама/тато

Таку фразу бабуся цілком здатна вимовити вже в процесі спілкування з онуком. Звісно, кажучи про схожість із батьком, вона має на увазі виключно негативні сторони. Бабуся може навмисне знижувати авторитет матері/батька в очах чада, і це явно не є добре. Про бажання виростити дитину зі здоровою психікою таке точно не свідчить.

Я не зобов'язана виховувати онуків

Так, часом батьки не хочуть, щоб їхні власні мама і тато втручалися в процес виховання онуків. Звісно, зі своїм статутом у чужий монастир справді не йдуть. Не варто давати поради про те, як ростити чадо, особливо, якщо їх не просять. Але відмовлятися у зустрічі з онуками зовсім — це зовсім не показник великої любові до них.