Типи бабусь, поведінка яких має ризик зіпсувати психіку онука

Бабуся — це чудо. А коли вона має можливість доглядати онуків та допомагати у їхньому вихованні, це подвійне чудо. Це підтвердить будь-який батько. Багато дорослих, які самі колись були дітьми, з теплотою згадують час, проведений у бабусі в селі — це був справжній відпочинок, інформує Ukr.Media.

Однак іноді бабусі можуть, можливо й несвідомо, не допомагати, а навпаки — шкодити своїм онукам. Часто погляди на виховання дітей у сучасних батьків та представників старшого покоління значно різняться. І в таких випадках проблеми неминучі.

Бабуся-годувальниця

Люди, які виросли в радянські часи, добре пам'ятають правило: «Поки не доїш, з-за столу не встанеш». Бабусі тоді жили в епоху дефіциту і економили на всьому. Вони шкодували викидати їжу, яку онуки залишали на тарілках.

Бабусі завжди здавалося, що діти голодні і їх обов'язково треба нагодувати. Недаремно існував жарт про дитину, яка поверталася з села від бабусі і могла «вкотитися» у свій будинок, настільки помітно вона поправлялася під час візиту.

Сьогодні епоха «нагодування» поволі зникає. Проте є бабусі, які продовжують намагатися всіляко нагодувати своїх онуків. І, як ми знаємо, це не дуже добре. Така поведінка може призвести до проблем із харчовою поведінкою у дитини.

Бабуся «Божа кульбаба»

Ця бабуся ніколи не лякатиме онука бабайками, поганими дядьками-поліцейськими та іншими страшилками. Вона порошинки здуватиме з дитинки: підставляє руки, коли вона котиться з гірки, не пускає лазити по деревах (раптом впаде), не дозволяє стрибати по калюжах (ніжки промочить) і так далі.

І це не є добре. Дитина не зможе вчитися на своїх помилках, якщо завжди намагатися оберігати її від усіх, навіть найдрібніших, негараздів.

Бабуся-наглядач

Вона чимось схожа на представницю попереднього типу. Тільки та стежить за чадом, керуючись турботою, і робить це дуже м'яко.

Бабуся-наглядач — все заборонятиме з бажання контролювати. Вона строга і непохитна. Таких бабусь діти зазвичай бояться. Такий авторитарний стиль виховання, безперечно, шкодить психіці дитини.

Бабуся-нарікальниця

Ця бабуся завжди буде стогнати та нарікати, скаржитися на життя, осуджувати сучасне покоління, говорячи про те, як раніше було добре та чудово. Вона викладатиме онуці всі свої проблеми, плітки сусідів, а іноді — і сумні моменти, пов'язані з її батьками (її дітьми). І це не добре. Таким чином, позитивний погляд на життя у дитини точно не виробиться.

Бабуся-агресор

Ця бабуся займеться як сірник, якщо онучок зробить щось не так. Вона буде готова лаяти його за кожну провину. Причому не в найприємнішій формі. Дитина безперечно буде її боятися.

Також ця бабуся стане з осудом ставитись до методів виховання, які обирають щодо її онука, діти. Вона не буде соромитися у висловлюваннях і може висловити осуд на їхню адресу при дитині, що підриватиме авторитет мами та тата в очах дитини. І тут шкода для психіки явно в наявності.

Звичайно, бабусі можуть поєднувати у собі риси від різних вище перерахованих типів. Головне — намагатися знаходити компроміс і робити так, щоб дитині було максимально комфортно за будь-яких умов. Турбота про її психіку — як не крути, має бути першорядною для батьків.