Побачення — це ж не співбесіда в банк, правда ж? Але іноді ми так нервуємо, що починаємо сипати шаблонними фразами або ставити незручні запитання, не помічаючи, як атмосфера стає напруженою, а людина навпроти — відстороненою, інформує Ukr.Media.
Психологи, я не раз чули історії, як чудовий вечір закінчувався ніяковим мовчанням через… кілька необережних фраз. І ось ті «пастки», яких краще уникати.
«Ким ти працюєш? А де вчився? А де живеш?»
Знайомо?
Це — набір стандартних запитань, які ми ставимо автоматично. Але вони звучать як анкетування. Людина починає відповідати як на резюме: сухо, лаконічно, без емоцій.
Краще запитайте:
«Чим ти можеш займатись годинами й не помічати часу?»
Таке питання розкриває людину зсередини — її захоплення, ритм життя, характер. І звучить тепліше.
«А чому ти досі один/одна?»
Ой. Це звучить як докір або навіть звинувачення. І майже завжди викликає напругу.
Хтось замкнеться, хтось почне виправдовуватись. У будь-якому випадку — це не допоможе ближче познайомитись.
Натомість спробуйте:
«У тебе є улюблений тип вечора з кимось поруч?»
Таке питання дає змогу фантазувати, посміятися й не копати минуле.
«А скільки ти заробляєш?»
Навіть якщо ви питаєте це з інтересу, не з користі — звучить це однаково насторожуюче. Людина може подумати, що її оцінюють за гаманцем.
Замість цього:
«Які країни ти мрієш відвідати?»
Таке запитання відкриває внутрішній світ і цілі. А мрії багато розкажуть про людину — без цифр.
«Скільки в тебе було партнерів?», «Ти хочеш дітей?»
Давайте чесно — це не для першої (й навіть не для другої) зустрічі. Такі питання ставлять людину в кут, і вона не знає, чи відповідати щиро, чи тікати.
Натомість просто будьте відкритими.
Розкажіть щось веселе зі свого життя — історії завжди краще «вибивають» щирість, ніж прямі запитання.
І ще одна порада: не переборщіть із «допитом»
Є чудове правило: 30% питань, 70% — коментарів, історій, емоцій.
Підхоплюйте репліки людини, діліться схожими випадками — і розмова піде як танець, а не як допит у дільниці.
Побачення — це гра, а не перевірка. Тепло, легкість і трохи гумору — ось усе, що потрібно, щоб побудувати контакт. А решта — прийде сама собою, якщо не заважати їй своїм страхом.
