«Старіти не страшно» — які способи думати про себе і життя допомагають справлятися з віковими кризами

Але сьогодні зосередимося саме на них. Поки на межі фантастичного і незвіданого ентузіасти займаються пошуком еліксиру вічної молодості, ми можемо подумати в напрямку того: а що взагалі запускає страх старіння?

1. Страх смерті

2. Страх немочі

3. Страх того, що краще позаду

Страх влаштований так, що в його тіні ховається важливе: якась цінність. За страхом смерті завжди стоїть цінність життя (яке, до речі, йде ось прямо зараз, поки ти боїшся). За страхом немочі — цінність опори на себе в будь-якій ситуації, адже абсолютно в будь-якій ситуації (Франкл не дасть збрехати) щось та можна взяти під контроль, поки ти живий(а). За страхом того, що краще вже позаду, стоять ось, будь ласка, яскраві моменти життя (будь-якого і кожного).

Навичка помічати важливе і діяти згідно зі своїми цінностями — знадобиться в будь-якому віці, але особливо потужно її вплив поширюється на старіння. Ми не в силах скасувати біологічну природу, але здатні до рефлексії. Ми можемо:

• Зосередитися на тому, що важливо і що має значення;
• Прийняти вік як даність, не навішуючи додаткових інтерпретацій, що за ним стоїть;
• Не піддаватися на невідповідні ідеї на кшталт «після стільки-то не варто робити те і те».

Корисно осмислити, які ідеї стоять за закликами будь-що-будь продовжити свою молодість, що ховається за надіями, що в алкомаркеті так і будуть просити паспорт? А які важливі речі заслоняє це бажання думати про себе, як вічно молодого?

Людина здатна поставити на собі хрест у будь-якому віці. І, навпаки, якщо є вдячність до життя і відчуття виграної лотереї, то сам факт того, що ви існуєте на цій землі, здатний приносити задоволення. Тому ж і говорять про чудо життя. Ми цінні за правом народження.