Стара притча, яка пояснює, чому одні люди почуваються щасливішими за інших

Популярна притча про двох вовків, яку часто пов'язують з мудрістю корінних американських народів. Вона простою мовою пояснює, чому одні люди почуваються щасливішими за інших.

У житті кожного є місце для найрізноманітніших подій та емоцій. І далеко не завжди обставини складаються для нас найкращим чином. Далеко не завжди ми відчуваємо виключно радість, любов, позитив та інші приємні почуття.

Але є ті, хто, незважаючи ні на що, все одно йде вперед, вірить у краще. І дійсно у нього в житті зрештою більше позитивних подій, є справжні досягнення, є гідне оточення. Є гармонія, баланс і щастя.

Але чимало тих, хто вічно всім незадоволений. Хто з ранку до вечора на всіх бурчить, критикує знайомих і незнайомих людей. Коли трапляється чергова проблема — то він на ній зависає.

У чому різниця між цими людьми?

Перший фокусується на своїх цілях, пріоритетах. Він виділяє позитивне. Спирається на плюси, на сильні сторони. Більше сил і часу витрачає на те хороше, що вже має.

А людина, схильна до негативу, часто мимоволі «зависає» на проблемах. У будь-якій події шукає погане, роздмухує його. Такий спосіб мислення не завжди є свідомим вибором — іноді це глибока звичка або наслідок важких обставин.

Цю ідею чітко сформулював експерт з ефективності Брайан Трейсі у своєму «Законі концентрації»: те, на чому ви зосереджуєтесь, зростає у вашому житті. Куди спрямовані думки — туди тече і психологічна енергія. Від того, як ми її інвестуємо, безпосередньо залежить якість нашого життя та результати, яких ми досягаємо.

Ніхто не говорить про те, що треба абсолютно ігнорувати ризики, труднощі і бездумно твердити про "позитивний позитив" і по сто разів на день постити картинки з сонечками і чашками з капучино.

Мова саме про те, що завжди важливо тримати фокус на важливому, значущому для тебе і на позитивному.

Ось стара притча

Думаю, багато хто з вас її і так знає. Але це наймудріша думка, яку не завадить періодично собі нагадувати.

Одного разу старий вождь розмовляв зі своїм онуком.

Він розповідав йому про те, що всередині кожної людини йде вічна боротьба. Цю боротьбу можна порівняти з боротьбою двох вовків. Чорний вовк — це негатив, злість, ревнощі, гнів, страхи. Білий вовк — це любов, ніжність, доброта, надія.

Молодий індіанець його зосереджено слухав і потім запитав:

— А який же вовк все-таки перемагає — чорний чи білий?

— Завжди перемагає той звір, якого ти годуєш.

Ця притча нагадує нам, що ми самі впливаємо на свій внутрішній стан. Однак, "годувати" вовка — це не одноразовий вибір, а щоденна практика, яка потребує свідомих зусиль та терпіння.

Але як саме "годувати" білого вовка запитаєте ви?

Ось кілька конкретних способів:

Ведення щоденника вдячності. Це одна з ключових та науково обґрунтованих практик позитивної психології. Щовечора записуйте 3-5 речей, за які ви були вдячні протягом дня. Це тренує мозок помічати й цінувати позитивні аспекти життя, буквально змінюючи фокус уваги.

Свідомі акти доброти. Допоможіть комусь, зробіть комплімент, підтримайте колегу. Такі дії підживлюють ваші власні позитивні почуття.

Уважність до слів. Зверніть увагу на те, як ви говорите про себе та своє життя. Намагайтеся замінювати самокритику на самопідтримку, а скарги — на пошук рішень.

Керування фокусом. Коли ви ловите себе на негативних думках, свідомо переключіть увагу на щось конструктивне: розв'язання проблеми, планування наступного кроку або просто на приємний спогад.

Що ще потрібно знати?

Сучасна психологія, зокрема такі підходи, як терапія прийняття та відповідальності, додає до цієї мудрості важливий нюанс.

"Годувати" білого вовка не означає морити голодом чорного!

Психологи наголошують, що негативні емоції — це важливі сигнали: гнів може вказувати на порушення особистих кордонів, страх — попереджати про небезпеку, а сум — допомагати пережити втрату.

Ігнорувати їх — означає втрачати важливу інформацію про себе та світ.

Тому мета не в тому, щоб знищити "чорного вовка", а в тому, щоб навчитися його розуміти, приймати його сигнали і не дозволяти йому керувати вашими вчинками.

Визнавши його існування, ви можете свідомо обирати, якого вовка робити лідером вашої зграї.