Незручна правда для старшого покоління, яку батьки не бажають знати

Чому дорослі діти не поспішають телефонувати батькам? Не прагнуть відпочивати на батьківській дачі? Багато хто зі старшого покоління вважає таких невдячними. Мовляв, все для дітей зробили, а отримали у відповідь лише рідкісні дзвінки.

Мої висновки можуть стати несподіванкою для багатьох представників старшого покоління. Дорослі діти часто відображають у своїй поведінці те, що вони отримали від батьків у дитинстві, або ж реагують на цей досвід.

Як відбивається дитинство на дорослих стосунках

Дитина — це особистість, що формується, на яку виховання має колосальний вплив. Проте, кожна дитина має свій унікальний характер і темперамент, і не варто забувати, що стосунки — це завжди взаємодія. Але багато чи тих, хто намагався розібратися в дитячих проблемах?

Наприклад, хто в дитинстві замість розмов, бажання вникнути в дитячу проблему давав дитині іграшки, не завжди розуміючи її справжні потреби? Хто дратувався на дитячі прохання про пояснення?

«Сам розбирайся», — говорили вони.

Багато хто люблять говорити сакраментальне: а ось дитина не слухається, ось вона агресивна, і що накажете робити?

Тепер діти виросли — і їхня поведінка часто віддзеркалює те, що вони бачили та відчували у дитинстві. Посил може залишитися той самий, тільки замість іграшок тепер гроші та матеріальні блага: «на тобі, тільки не заважай нам своїми справами займатися».

Емоційні зобов'язання не працюють

Зобов'язання в емоційному плані — це ілюзія. Не можна змусити когось "хотіти" приїхати, поспілкуватися або виявити турботу.

Тут ключове слово "хочу". І це "хочу" формується ще в дитинстві, в ті моменти, коли дитині приділяли час і увагу, коли її почуття і потреби поважалися.

Важливо пам'ятати, що доросла дитина — це самостійна особистість зі своїм життям і вибором, яка може дистанціюватися заради власного благополуччя, але фундамент для стосунків закладається в дитинстві. Саме цей фундамент — нерідко стає відображенням того, скільки любові, уваги та турботи ви вклали в їхні маленькі серця.

Що робити?

Почніть із себе

Часто батьки знають свої "косяки" перед дітьми. Просто, вважають, що ті перетерплять. Мовляв, я батько, і маю право. Звичайно, маєте! Але й доросла дитина має право, пам'ятайте про це.

Перегляньте своє ставлення до дитинства ваших дітей. Якщо конкретно в чомусь винні — вибачтеся. Так, так і скажіть: "я тоді була не права, або не правий. Тепер я це розумію, вибач". І, повірте, корона не впаде з вашої голови. А стосунки з дітьми зміняться.

Почніть приділяти увагу і турботу дітям, навіть якщо вони дорослі

Турбота — це не коли ви контролюєте їхнє життя, а коли виявляєте емпатію і цікавитеся емоційним станом.

Будьте відкриті

Діліться своїми почуттями і думками, це створює міст для більш глибоких стосунків.

Висновок, звичайно, напрошується сам собою — будувати близькі стосунки з дітьми, щоб про вас потім хотіли піклуватися, потрібно починати якомога раніше. В ідеалі — з народження.