Замислений чоловік сидить на дивані, ілюструючи психологію стосунків та потреби чоловіків для щастя.

Ми часто випускаємо з уваги потреби наших коханих. Не зі зла. А просто тому, що банально втомлені, інформує Ukr.Media.

Чоловіки партизанять до кінця й рідко прямо кажуть, чого їм не вистачає. Психологи зі своїми дослідженнями лише підтверджують те, що ми й так бачимо щодня на кухні: нашій суворій «сильній статі» до біса важко проговорювати свої очікування словами через рот. Вони бояться здатися вразливими або нав'язливими. Або просто не знаходять потрібних слів. А невисловлені емоції заганяються глибоко всередину.

Оплески (або просте людське схвалення)

Ми звикли, що компліменти — це за замовчуванням жіноча територія. Але чоловічому самолюбству регулярна підтримка потрібна не менше. І ні, йдеться не про лестощі. Їм фізично необхідно чути, що вони молодці: на роботі, у стосунках і в ліжку. Ви сказали йому, як приголомшливо на ньому сидить ця сорочка або як героїчно він прикрутив ту саму полицю, яка чекала свого часу пів року? Чудово. Ваша похвала не перетворить його на самозакоханого павича, вона просто дасть йому зрозуміти: «Вона мною захоплюється». І що частіше ви підсвічуєте його переваги, то більше він старається.

Повага (вона ж — любов у чоловічому перекладі)

Для чоловіків ці два слова часто склеєні. Якщо ви зневажливо дивитеся на його захоплення, критикуєте амбіції або іронізуйте з його життєвих цілей, його внутрішній перекладач видає одне: «Вона мене не любить». Логіка тут залізобетонна: як вона може бажати мені найкращого, якщо не поважає те, ким я є? Залишимо осторонь нудні опитування психологів, суть проста, як двічі два: саме безумовна повага до його «я» — головний мотиватор для чоловіка взагалі не втекти із серйозних стосунків. Без цього він просто не зможе почуватися спокійно поряд із вами.

Право на слабкість

Хлопчики не плачуть, хлопчики терплять — цю настанову їм вшивають у підсвідомість з дитинства. Тому стосунки для них — це, по суті, єдине місце, де можна розслабитися й бути собою повною мірою. Якщо в момент, коли в нього реальні проблеми на роботі або горезвісна температура 37,2, ви роздратовано відмахнетеся або викинете холодне «зберися, ганчірко», він замкнеться. Наглухо. Йому потрібно точно знати, що його вразливість не обернеться проти нього. Що поряд із вами можна видихнути.

Священне право на самотність

Жінки й чоловіки абсолютно по-різному реагують на стрес. Коли нам погано або потрібно ухвалити рішення, ми йдемо обговорювати це з подругами. Коли виникає проблема в чоловіка — він ховається в «печеру». Не намагайтеся витягти його звідти силою. Ображатися на його бажання покопирсатися в гаражі, пограти на приставці або просто посидіти в тиші — безглуздо. Це прямий шлях до скандалу. Дайте йому простір. Він повернеться значно щасливішим і залученим у стосунки, якщо знатиме, що ви не намагаєтеся посадити його на короткий повідець.

Тактильність без «продовження»

Чоловікам потрібні дотики не менше, ніж нам. Раптові обійми зі спини, рука на плечі, коли він за кермом, або просто почухати за вухом (так, вони ще ті котики) — все це працює, наче магія. Для них це не обов'язково передвістя інтиму, а буквальне фізичне підтвердження вашої любові. Спитайте будь-яку щасливу пару: чоловіки, яких ми частіше обіймаємо, цілуємо в маківку й торкаємося просто так, набагато більше цінують нас та стосунки.

Впевненість у завтрашньому дні

Сюрприз: чоловіки теж хочуть стабільності. Що чіткіше він розуміє, що ви налаштовані на довгострокову перспективу, то охочіше він відкривається. Відчуття безпеки для нього складається з окремих пазлів. Ви приймаєте його недоліки. Не намагаєтеся переробити під ідеальний шаблон і спокійно відпускаєте до друзів без SMS-контролю кожні пів години. І, головне, залишаєтеся поряд, коли вирує буря.