Що таке "шрекінг"? Красуня, чудовисько і трохи ідіотизму

У нас з'явився новий термін — "шрекінг". Спочатку звучить як назва якоїсь скандинавської ходьби по болотах, але реальність виявилася куди прозаїчнішою. Це черговий писк соціальних мереж, суть якого зводиться до простого: ви навмисно починаєте зустрічатися з людиною, яка, на вашу думку, гірша за вас. Менш приваблива, бідніша, не така успішна, інформує Ukr.Media.

Мета цього дійства не в тому, щоб розгледіти багатий внутрішній світ за скромним фасадом. Усе банальніше. Ви берете такого партнера, щоб отримати ручну, безмежно вдячну людину, яка буде дивитися на вас знизу вгору і терпіти будь-які ваші закидони просто за сам факт вашої присутності в її житті.

Називати колишніх орками чи іншою нечистю — забава стара, але тут ідеться про холодний розрахунок.

Вибираєш когось, хто здається тобі зеленим гігантом із мультика, і чекаєш, що він щодня дякуватиме небесам за те, що така принцеса чи принц звернули на нього увагу. Коли партнер почувається боржником, вам не треба напружуватися, ховати свої недоліки чи переживати, що від вас підуть. Ви не шукаєте рівного. Ви шукаєте зручного.

Але тут на сцену виходить іронія долі. Виявляється, умовний "шрек" може мати цілком реальну самоповагу. Більше того, в один прекрасний день він може подивитися на вас, кліпнути очима і піти в туман. Тобто тебе кинула людина, яку ти від початку вважав недостойною себе. Прекрасний ляпас по роздутому его.

Уся ця схема тримається на одній дуже наївній ілюзії: ніби у світі існує якась об'єктивна таблиця рангів. Десь там, у небесній канцелярії, нібито записано, що людина з пресом кубиками — це десятка, а хлопець із животиком — трійка. І всі мовчки з цим згодні. Але ж ми дорослі люди. Я бачив, як блискучі кар'єристи ставали абсолютно нестерпними в побуті, і як звичайні, нічим не примітні на перший погляд люди виявлялися тими, з ким можна спокійно помовчати ввечері на кухні. Привабливість — річ настільки ж суб'єктивна, як любов до оливок чи творчості раннього Тарантіно. Для когось ви — божество, а для когось — просто пляма на шпалерах.

До того ж мало хто об'єктивно оцінює себе. Достатньо зайти в будь-який додаток для знайомств, щоб побачити людей із вимогами до партнерів, які б здивували навіть британську королівську родину. І навпаки — купа справді класних, розумних людей чомусь вважають себе недостатньо хорошими. Професори з синдромом самозванця, красуні, які соромляться свого носа. Ніхто не носить на лобі табло зі своїм справжнім «рейтингом».

Є ще одна деталь, про яку любителі контролю забувають. Час — безжальний. Те, на чому ви будуєте свою нібито перевагу сьогодні, завтра може розчинитися. Розкішна шевелюра рідшає, здатність вижати від грудей сотню кілограмів стає не такою актуальною, а висока зарплата має властивість зникати разом із кризами.

За кілька років пріоритети неминуче змінюються. Статус втрачає сенс, коли у вас обох просто болить спина на зміну погоди, а зовнішність відходить на десятий план, поступаючись місцем вмінню просто жити разом без істерик. Хто дасть гарантію, що через п'ять років ваші «акції» не впадуть, а цінність вашого партнера не злетить до небес? І якщо ваші стосунки трималися лише на різниці в силі, що залишиться, коли ця різниця зникне?

Звісно, негласні контракти іноді існують роками. Комусь дійсно комфортно жити в режимі, де один мовчки терпить дивацтва іншого в обмін на якусь стабільність чи комфорт. Але якщо для нормального самопочуття вам так потрібно відчувати свою зверхність над тим, хто спить поруч, проблема навряд чи у виборі партнера.

Це просто страх рівності. Бо рівність вимагає зусиль, емпатії, вміння домовлятися і визнавати свої помилки. А "шрекінг"... це просто лінь. Спроба купити собі психологічний комфорт за чужий рахунок. І коли цей інший зрештою розвертається і йде на своє болото, залишається лише дивитися в дзеркало і розмірковувати, хто з вас двох насправді був чудовиськом.