Ви теж так робите? Про людей, які облизують чужі ложки

Деякий час тому зі мною трапилася ситуація, яка поставила хрест на моїй репутації адекватної людини.

Приїхав я в гості до родичів з боку дружини. Там, як водиться, посадили за стіл, супчику налили, сметану поставили, у сметані ложка, щоб кожен брав і накладав собі в тарілку.

А далі що? А далі бере цю ложку один із родичів, кладе собі сметану в суп, потім ретельно облизує цю спільну ложку і простягає мені, мовляв — чисто! На, користуйся.

У мене одразу виникло питання:

— А ви весь посуд так миєте?

Питання виникло в голові, озвучувати його не став, але апетит зник миттєво. Та й не дуже він і був, треба сказати. Їсти не став, і став у рідні дружини дурником. Але про мене загалом по світу така слава ходить, тож сім'єю більше, сім'єю менше.

Так, я дуже бридка людина, і мені не подобається ділити за обідом чужі слині. Знаю, що мене зараз хтось неодмінно закидає капцями й скаже:

— Ти, хлопче, зажрався! Занадто добре живеш! Ось ми там з одного кухля всім загоном, однією ложкою зі спільного казана. І ніхто не вередував.

Згоден, таке буває, але й вищим світом себе ніколи не почував, однак це не скасовує елементарних правил гігієни вдома. І мені, вибачте, дико, коли якісь люди пропонують свої слиняві кухлі, ложки чи тарілки.

Навіщо я це пишу? Для того, щоб запитати у вас, шановні читачі, як ви ставитеся до спільних ложок, спільних кухлів і тарілок?

Я багато разів бачив ситуації, коли за столом сидять дуже поважні люди, з освітою, вихідці з культурних, можна сказати, світських родин, і при цьому спокійнісінько їдять своєю ложкою зі спільних тарілок салати. Може, це нормально? Може, у мене з головою зовсім погано? Може, мої старовірські канони вже давно віджили своє й сьогодні взагалі ніяк не цінуються? Розкажіть, як у вас із цим, хочеться зрозуміти ситуацію в об'єктивному, так би мовити, ключі.

Упустив момент. Після делікатної відмови обслинена ложка занурилася назад у спільну посудину зі сметаною. Смачного всім.