Якщо узагальнити, то всі ми боїмося двох речей – втратити гроші і втратити якихось людей з нашого оточення. Обидва страхи сковує і не дають нам рухатися далі: йти з поганої роботи, говорити правду поганим начальникам і розлучатися з людьми, які витирають об нас ноги.
Ці страхи теж з дитинства, як і всі наші проблеми, але тут зовсім необов'язково мати якийсь страшний, екстраординарний випадок, жорстоких батьків або дитбудинок. Цілком могло статися, що ви дитиною потрапили в інфекційну лікарню, куди батьків не пускали, і тепер на все життя у вас в душі страх втрати людей. Ви чіпляєтеся за кого завгодно.
Або ще простіше історія – ви виросли в чудовій родині, все було добре, вас любили і леліяли, але батьки самі по собі були тривожними людьми. Постійно турбувалися. І ось тепер ви живете з цим почуттям. Тривога – головна причина отруєння життя, і в буквальному, і в фігуральному сенсі. Вона веде до онкології і серцевим хворобам, вона заважає отримувати задоволення від життя. Ці страхи і тривоги паралізують нас, ми не можемо жити в повну силу, реалізувати себе, тому що з усіх сторін є страх.
Як це працює? Людина з ранку встає, у неї такий стан дуже некомфортний, неприємний, і вона не може зрозуміти, чому. Що робить мозок? Він тут же знаходить, чим би замістити тривогу. Війна, діти-підлітки вночі гуляють, невлаштоване особисте життя, неприємності на роботі. А всі ЗМІ в цьому підіграють. Тому що тривога повинна в чомусь розташовуватися. І ви думаєте, що ваш стан залежить від того, що це все відбувається, хоча насправді все відбувається у вашій голові.
Вас тримають на роботі тільки з однієї причини – з 100 гривень ви забираєте 5
Ще один розхожий страх – страх втратити гроші, страх перед бідністю. Я чесно вам кажу, якщо ви хоч раз в житті заробили гроші, значить, знайдете спосіб зробити це ще раз. Але ми в це не віримо і тримаємося щосили за дурні офіси, уявну стабільність і поганих начальників. Але давайте будемо відверті самі з собою: якщо ви найманий працівник, то вас тримають на роботі тільки з однієї причини. Із 100 гривень, які ви приносите начальнику, ви забираєте тільки 5. Як тільки ви захочете 20 – вас звільнять.
Що зазвичай робить людина, яка незадоволена своєю зарплатою, але відчуває страх перед бідністю? Це цілий танець. Вона запитує в секретарки: «Ну як у нього сьогодні настрій?» Ні, сьогодні погано, краще наступного тижня приходь. На наступному тижні він приходить і здалеку тремтячим голосом починає: «Я вже 18 років у вас працюю, у мене дуже багато всього». Я б ні копійки після такого не дав. Впевнена в собі людина спокійно приходить, без секретарки, і називає ціну. Не виправдовується, а просто говорить. Якщо ні, значить ні. Схема проста, але треба перестати бояться.
Є ще страх фізичний – страх агресивних дій інших людей. Це трохи простіше, хоча з ним теж треба боротися, і для цього безліч можливостей. Ви можете піти спортом зайнятися, підготуватися. А в голові важливо програти найгірший сценарій до кінця. Повністю продумати всі варіанти – що буде, якщо на вас, приміром, нападуть. Це допоможе поступово. Якщо ви будете представляти ситуацію зсередини, як би вже з того моменту, коли страшне сталося, ви ситуацію приймете, і поступово страх буде йти.
Що ж робити зі страхами серйозніше? Одного разу Я розмовляв з людиною, який лікує від аерофобії. Я кажу: «Ну, це ж напевно якісь пережиті в дитинстві випадки, загорілося крило, наприклад, всі закричали». А він: «Мені взагалі все одно, що там було у кого раніше. Вони рятують від страху так: наприклад, людина боїться собак. Його приводять в довгий коридор, там інструктор з собакою. Собака в наморднику, нашийнику і на повідку. І вони зближуються, от хоч цілий рік. Скільки він може зробити їй на зустріч кроків – стільки робить. Потім, через рік, вони можуть ще рік витратити на те, щоб доторкнутися до собаки, зняти нашийник. Не треба копатися в дитинстві, потрібно робити зараз, щоб позбутися від гальмуючої вас проблеми».
У моєї дитини в дитинстві була страшна фобія – вона боялася метеликів. І я, як повний ідіот, при тому, що я психолог, намагався засунути їй в руку метелика і показати, що він не страшний. У доньки починалася істерика. Вам не треба так робити.
Вам потрібно орієнтуватися на себе. А в цьому допоможуть мої шість правил, які я повторюю з разу в раз. Робити, що хочеться, не робити, чого не хочеться, орієнтуватися тільки на себе. Ці правила в принципі категорично проти страху, вас дійсно почне відпускати. Ви перестанете думати «чи можу я це чи ні», вам доведеться виконувати правила, і страх відійде на другий план.
Щоб перестати чіплятися за людей – скажіть собі, що це не остання любов у житті, що це не єдиний чоловік на землі. Щоб піти з поганої роботи – домовтеся з собою, адже все у ваших руках.
Ви знайдете собі іншу роботу, рано чи пізно, це питання часу, але ви повинні бути до цього готові. Ви повинні бути готові до того, що деякий час доведеться позичати у друзів. А ось до того, щоб постійно терпіти неприємну поведінку інших, не можна бути готовим. Це ще більше збільшує у вас страхи. Чим більше ви погоджуєтесь з ситуацією, яка вбиває вас, тим більше культивуєте свої тривоги. Краще тримати в голові один страх – що може бути доведеться деякий час пожити одному або побути без грошей, ніж тисячу дрібних тривог, що ось тут підвели, премію не дали, а він знову напився, а там прорвало трубу.... Ви замучитеся від такого життя.
