Вчені поставили під сумнів існування малого льодовикового періоду. Похолодання століть не було значним і глобальним.

Вчені заявили про те, що похолодання XV–XIX століть не було значним і глобальним, а значить, немає ніяких підстав назвати його льодовиковим періодом, навіть малим. Висновки дослідників опубліковані в журналі Astronomy & Geophysics, передає Ukr.Media.

Реконструкції клімату показали, що слідом за досить теплим і м'яким періодом кліматичного оптимуму в X–XIII ст. був час глобального похолодання – малий льодовиковий період XV–XIX ст., який завершився нинішнім новим потеплінням. Холод малого льодовикового періоду (МЛП) істотно вплинула на всю історію людства, призвівши до цілої низки трагічних років неврожаю і голоду, які часто ставали причиною повстань, переворотів, воєн та масових міграцій.

Варто відзначити, що причини самого МЛП вчені встановити так і не змогли. У новій же роботі дослідники наполягають на тому, що зміни клімату в ході МЛП були не такими драматичними, як могло здатися. За відомостями вчених, протягом всього МЛП відбувалося слабке похолодання клімату, яке концентрувалося в певних регіонах.

У ході дослідження вчені розглянули різні свідоцтва тривалості і рівня похолодання протягом МЛП – від дат "льодових ярмарок", які проводилися тоді на замерзлої Темзі, і до даних, отриманих при вивченні річних кілець дерев і крижаних кернів Антарктиди.
За словами вчених, падіння температури в той час було надто незначним, щоб порівнювати його з цим заледенінням. Глобальне зниження склало всього 0,5 °C, тоді як до кінця останнього "справжнього" льодовикового періоду (близько 12 тис. років тому) було на цілих 8 °C холодніше, ніж сьогодні. У 1676 і 1701 рр.., майже на найхолоднішому мінімумі МЛП, паризькі і лондонські хроністи відзначали небувало спекотне літо.

Раніше повідомлялося про те, що вчені передбачили малий льодовиковий період у 2030-2040-х роках. На думку вчених, процеси, які відбуваються у двох шарах Сонця (одному – в конвенційної зоні і другому – ближче до поверхні), за період 26-го циклу досягнуть максимуму приблизно одночасно, але на протилежних сторонах зірки. Тому вони нейтралізують один одного, що приведе до різкого падіння сонячної активності в цілому.