Дослідники, що займаються вивченням загадкових місць на Землі, вважають, що аномальні зони існують не тільки у нас на планеті, але і в космосі. Більш того, на їх думку, наша Сонячна система – суцільна аномалія. Якщо в інших зоряних системах діє принцип «чим більше планета, тим ближче вона знаходиться до своєї зірки», то в нашій Сонячній системі все навпаки, передає Ukr.Media.
Ближче усього до Сонця розташовані найменші планети – Меркурій, Венера, Земля і Марс, а планети-гіганти – Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун – знаходяться на периферії. На думку ряду учених, пояснити наявність такої аномалії можна тільки тим, що наша Сонячна система створена штучно.
Наприклад, Юпітер, немов спеціально розташований так, щоб служити своєрідним космічним щитом для Землі. Якщо б не цей гігант, що перевершує Землю в 1321 раз за обсягом і в 318 разів по масі, то у липні 1994 року уламки комети Шумейкера могли призвести до глобальної катастрофи на нашій планеті – на кшталт тієї, після якої вимерли динозаври.
Падіння тільки одного уламка комети на Юпітер, а їх було понад 20, призвело до виділення енергії, що дорівнює 6 млн мегатонн у тротиловому еквіваленті. Це в 750 разів більше всього ядерного потенціалу, накопиченого на Землі.
А не так давно міжнародна група астрономів опублікувала ще більш сенсаційні результати досліджень. Згідно з ним, приблизно 70 000 років тому нашу планету висвітлювали відразу два сонця.
Аномалії на Землі також підносять вченим чимало сюрпризів. У США, неподалік від міста Санта-Крус в штаті Каліфорнія, знаходиться одне з найзагадковіших місць на нашій планеті – зона Прейзера, що займає всього кілька соток. Її відкрили в 1940 році. У зоні не працюють закони фізики, а стрілки компаса в безпосередній близькості до землі починають змінювати свій напрям на 180 градусів.
Тут, у зоні, що стоять на абсолютно плоскій поверхні люди одного зросту будуть здаватися один вище, інший – нижче. В зоні Прейзера люди не можуть довго перебувати, вже через 40 хвилин перебування тут їх самопочуття настільки погіршується, що може початися серцевий напад.
Про інший земної аномалії – Бермудському трикутнику, розташованому в Атлантичному океані між Майамі, Пуерто-Ріко і Бермудськими островами, де нібито таємничо зникають кораблі і літаки – відомо всім.
Як свідчать хроніки, ще Колумб, опинившись в тутешніх водах, зазначав нез'ясовні явища: компас вів себе дивно, море випромінювало незрозумілий світ, а матроси ні з того ні з сього впадали в паніку.
Але саму сумну славу Бермудам створили кораблі-примари, з яких таємничо зникли люди. Перший такий корабель був виявлений в 1840 році. Це було судно «Розалія», на якій не виявилося жодної людини, тільки канарейка в клітці. У 1850 році на обезлюдевшем кораблі «Свеаборд» на кухні ще не встиг охолонути обід, а людей зустрічало єдина жива істота – судновий пес. У 1872 році на порожній бригантині «Марія Целест» виявили тільки кота.
Після Бермудів в списку земних аномалій йде Море диявола, яке знаходиться у Тихому океані, між Японією, Філіппінськими островами і островом Гуам. З давніх часів місцеві рибалки помічали в районі незвичайні явища. Змінювалася забарвлення води, над поверхнею океану з'являлися водяні бані, раптово виникали сильні бурі.
У 1955 році, після того, як протягом 5 років в Море диявола пропали 9 великих океанських суден, японські влади спорядили науково-дослідне судно «Кайо-Мару», яке повинно було розібратися з «проклятим місцем», на Жаль, експедиція закінчилася невдачею – «Кайо-Мару» вибухнув на очах численних очевидців в 6 км від берега. Бермуди і Море диявола зберігають свої таємниці і донині.
У містечку Ресоф в Сирії, серед пісків, в руїнах стародавнього міста збереглося чотири порожніх колодязя. Їх називають Срібними. Води в них вже давно немає, і ніхто не знає точну глибину цих колодязів, хоча відомо, що камінь летить до дна колодязя приблизно 15 секунд. Але якщо взяти відро з брудною водою і опустити його на ніч в колодязь, то до ранку ця вода стане кришталево чистою. Місцеві жителі запевняють, що вода з Срібних колодязів зцілює будь-які недуги.
У північній частині Вільнюса є містечко Брузале, що представляє собою галявину розміром 40 метрів на 200. Аномальними тут вважаються дві «плями», діаметром близько 3 м кожне.
В одній плямі люди відчувають висхідний енергетичний потік, в іншій їх як би «притискає» до землі.
Височина в Волгоградської області, так звана Синя гора, не тільки притягує до себе грозові хмари і розряди блискавок, але і впливає на самопочуття людей і поведінку тварин, а у проїжджаючих там автомобілів і пролітають вертольотів іноді глухнуть двигуни.
І таких місць на Землі десятки.
Латвія – найбільша аномалія Землі?
Деякі дослідники стверджують, що Латвія являє собою найбільшу аномальну зону на Землі. Висловлюється версія, що в таких місцях Латвії, як Вайдава, Арайши, Покайне,
у давнину здійснювали ритуали, здатні змінювати погоду в будь-якому регіоні Землі.
Є думка, що сама Рига розташована в аномальній зоні. Центр столиці припадає на зону потужного магнітного поля, але найбільше магнітне обурення відчувається в районі Золитуде і Саркандаугави.
Саме тому люди в Ризі відчувають постійне занепокоєння і пригніченість, страждають від гіпертонії і діабету, у них трапляються нервові зриви, серцеві захворювання. Проте встановлено, що в зонах сильних магнітних аномалій у людей активізується розумова діяльність. Може, тому Рига і стала мозковим центром Латвії.
Але головна латвійська аномалія – це урочище Покайне в околицях Добеле.
Воно знаходиться в звичайному лісі і представляє своєрідну воронку, висасивающую всі сили у людей, що знаходяться поруч. На цій дивній ділянці розташовані величезні валуни і 30 пагорбів. Листя на деревах тут чомусь росте тільки з одного боку.
Про покайнский ліс дізналися в 1996 році – після того, як дослідник Івар Вікс повідомив латвійським журналістам про тутешніх дивних метеорологічних явищах і загадкових властивості каменів. Незабаром після цього Вікс помер від невідомої хвороби. Існує легенда, що в урочищі Покайне колись проходила земна вісь.
Щоб ознайомитися з іншою знаменитою латвійської аномалією – Чортовим озером – потрібно відправитися в бік Аглони.
Озеро маленьке, але глибоке, майже мертве – без водних рослин і тварин.
Тут часто пахне хлором. Біля цього мальовничого озера з кришталево чистою водою ніколи не жили люди, так і купатися в ньому не рекомендується. Поверхня озера може раптово змінити колір. Людина, яка довго перебуває на березі озера, починає відчувати почуття непоясненого страху.
У Даугавпилсском краї аномальними зонами вважаються Науене, Лоцики, Залюми і Вишка. Місця ці не вивчені, і, можливо, в майбутньому нас чекають дивовижні відкриття!
