Європейські астрономи відкрили вкрай незвичайну екзопланету, в чиїй атмосфері висять хмари з окису титану – сильного парникового "газу", здатного розігріти її верхні шари до пекельно високих температур, передає Ukr.Media.
"Присутність оксиду титану в атмосфері WASP-19b може вкрай незвично впливати на те, як розігріті її різні шари і як рухаються потоки повітря в ній. Те, що нам вдалося настільки детально вивчити її, дуже радує нас і говорить про те, що ми можемо провести аналогічні спостереження і для інших планет", — заявив Райан Макдональд (Ryan MacDonald) з Кембриджського університету (Великобританія).
"Гарячими юпітерами" астрономи називають розігріті газові гіганти, які віддалені від своїх зірок всього на 2,2-75 мільйонів кілометрів. У Сонячній системі навіть Меркурій підходить до зірки не ближче, ніж на 46 мільйонів кілометрів, і тому в атмосферах таких планет панують дійсно пекельні температури – в 1000-1300 градусів Кельвіна.
Знаходити такі планети набагато легше, ніж інші небесні тіла, і вони становлять більшу частину відомих науці екзопланет. Відкриття "гарячих юпітерів" вперше поставило вчених перед фактом, що атмосфера на таких планетах може складатися з вкрай екзотичних матеріалів. Приміром, за останні роки були відкриті планети зі свинцевими і скляними хмарами, а також повітрям, що складається з випаровування металів і гірських порід у верхніх шарах якого іноді йдуть дощі з рубінів і сапфірів.
Відносно недавно, як розповідає Макдональд, вчені відкрили кілька "гарячих юпітерів", чиї атмосфери були розпечені до ще більш високих температур, що перевищують 2,5 тисяч градусів Кельвіна, і мали незвичайну структуру – вони були гаряче зовні і холодніше зсередини, подібно стратосфері Землі. Наявність такого шару на них змусило вчених припустити, що атмосферу цих "гарячих юпітерів" розігріває якийсь надпотужний парниковий ефект, який можуть породжувати дві речовини – оксид титану або оксид ванадію.
Макдональд і його колеги довели, що це так насправді, вивчаючи спектр планети WASP-19b, відкритої чотири роки тому в сузір'ї Вітрила у світила, схожого за своїми розмірами і масою на Сонці. Ця планета робить один оберт навколо своєї зірки за 18 годин, що дозволяє вченим кожен день спостерігати за тим, як промені світла проходять через її атмосферу і взаємодіють з її молекулами, несучи з собою інформацію про її хімічний склад.
Простеживши кілька десятків разів за тим, як світло зірки "прошиває" атмосферу WASP-19b, планетологи змогли відокремити реальні сигнали від шумів і розкрити її хімічний склад. Виявилося, що цей "гарячий юпітер" був вкрай екзотичної і гарячої планетою.
Його атмосфера, як показали виміри вчених, складається з розпечених водяних парів, натрію, гелію і водню, а її верхні шари покривають шари вуглеводневої туману і "титанових" хмар. Завдяки цьому "стратосфера" WASP-19b розпечена до двох тисяч градусів Кельвіна, що робить її одним з найспекотніших "гарячих юпітерів", відомих астрономам.
Подібне відкриття, як підкреслюють Макдональд і його колеги, є важливим з тієї точки зору, що воно демонструє, що вчені можуть розкривати точний хімічний склад далеких планет, використовуючи наземні телескопи. У свою чергу, запуск космічного телескопа "Джеймс Вебб" дозволить проводити аналогічні спостереження за менш великими і гарячими планетами, більш цікавими з точки зору пошуків потенційної батьківщини позаземного життя, вважають вчені.
