Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

Відмінники в школі твердо засвоїли: найвища точка землі — гора Еверест (8848 м), найглибша западина — Маріанська, передає Ukr.Media. Проте якщо про Еверест ми знаємо чимало цікавих фактів, то про западини в Тихому океані, крім того, що вона найглибша, більшості людей нічого не відомо. Незважаючи на те, що океани до нас ближче, ніж гірські вершини і вже тим більше віддалені планети Сонячної системи, люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

У розрізі Маріанська западина має характерний V-подібний профіль з дуже крутими схилами. Дно — плоске, шириною в декілька десятків кілометрів, розділене хребтами на кілька майже замкнутих ділянок. Тиск на дні Маріанської западини більш ніж в 1100 разів перевищує показник звичайного атмосферного тиску, досягаючи 3150 кг/см2. Температура на дні Маріанської западини (Маріанського жолоба) на подив висока завдяки гідротермальним джерелам, прозваним «чорними курцями». Вони постійно нагрівають воду і підтримують загальну температуру в западині на рівні близько 3°С.

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

Першу спробу виміряти глибину Маріанської западини (Маріанського жолоба) зробила в 1875 р. команда англійської океанографічного судна «Челленджер» в ході наукової експедиції по Світовому океану. Англійці виявили Маріанську западину абсолютно випадково, під час чергового промірів дна з допомогою лота (італійська прядив'яна мотузка і свинцевий вантаж). При всій неточності такого виміру результат був разючий: 8367 м. В 1877 р. в Німеччині була видана карта, на якій це місце було відзначено як Безодня Челленджера. Замір, вироблений у 1899 р. з борту американського вугляра «Неро», показав вже велику глибину: 9636 м. В 1951 р. дно западини заміряло англійське гідрографічне судно «Челленджер», назване в честь свого попередника, неофіційно іменується «Челленджер II». Тепер вже за допомогою ехолота була зареєстрована глибина 10899 м. Максимальний показник глибини отриманий в 1957 р. радянським науково-дослідним судном «Витязь»: 11 034±50 м. Дивно, що ювілейну дату в загальному-то епохального відкриття російських океанологів ніхто і не згадав. Однак кажуть, що при знятті показань не була врахована зміна умов середовища на різних глибинах. Ця помилкова цифра досі присутня на багатьох фізико-географічних картах. У 1959 р. американське дослідницьке судно «Стрейнджер» виміряв глибину жолоби досить незвичайним для науки способом — з допомогою глибинних бомб. Результат: 10915 м. Останні відомі виміри проведені в 2010 р. американським судном «Самнер», вони показали глибину 10994±40 м.

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

Отримати абсолютно точні свідчення навіть з допомогою найсучаснішої апаратури поки ще не вдається. Роботи ехолота заважає те, що швидкість звуку у воді залежить від її властивостей, які по-різному проявляються в залежності від глибини. На фото - найбільш міцні корпуси підводних апаратів після випробувань на максимальному тиску

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

Нещодавно був розроблений автономний безлюдний підводний апарат (АНПА), здатний працювати на глибині 14 кілометрів. Звідси деякими робляться висновки, що фахівці-океанологи виявили у Світовому океані западину глибше Маріанської.

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

Про існування Маріанської западини відомо вже досить давно, і існують технічні можливості для спуску на дно, але за останні 60 років тільки три людини отримали можливість зробити це: учений, військовий і кінорежисер. За весь час дослідження Маріанської западини (Маріанського жолоба) на його дно двічі опускалися апарати з людьми на борту і чотири рази (станом на квітень 2017) — автоматичні апарати. Це до речі, менше ніж людей побувало на Місяці.

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

23 січня 1960 р. на дно безодні Маріанської западини (Маріанського жолоба) опустився батискаф «Трієст».

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

На його борту перебували швейцарський океанолог Жак Пікар (1922-2008) і лейтенант ВМС США, дослідник Дон Уолш (нар. у 1931 році). Батискаф сконструював батько Жака Пікара — фізик, винахідник стратостата і батискафа Огюст Пікар (1884-1962). Спуск «Трієста» тривав 4 години 48 хв, екіпаж періодично переривав його. На глибині 9 км тріснуло плексигласове скло, але спуск тривав, поки «Трієст» не опустився на дні, де екіпаж розгледів 30-сантиметрову плоску рибину і якусь ракоподібну істоту. Пробувши на глибині 10912 м близько 20 хв, екіпаж почав підйом, який пройшов за 3 год 15 хв.

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

Ще одну спробу спуститися на дно Маріанської западини (Маріанського жолоба) чоловік зробив у 2012 р., коли американський кінорежисер Джеймс Кемерон (народився у 1954) став третім, досягли дна Безодні Челленджера. Раніше він неодноразово занурювався в Атлантичний океан на глибину понад 4 км в ході зйомок кінофільму «Титанік». Тепер на батискафі «Діпсі Челленджер» він опустився в безодню за 2 год 37 хв — практично удвічі швидше «Трієста» — і провів 2 год 36 хв на глибині 10898 м. Після чого піднявся на поверхню всього за півтори години. На дні Камерон побачив тільки істот, схожих на креветок. Фауна і флора Маріанської западини вивчені слабо.

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

У 1950-х роках радянські вчені під час експедиції судна «Витязь» виявили життя на глибинах понад 7 тис. м. До цього вважалося, що там немає нічого живого. Були відкриті погонофори — нове сімейство морських безхребетних тварин, що мешкають в хітиновому трубках. Суперечки про їх наукової класифікації йдуть до цих пір.

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

Головні мешканці Маріанської западини (Маріанського жолоба), живуть на самому дні, це барофільние (розвиваються тільки при високому тиску) бактерії, найпростіші істоти форамініфери — одноклітинні в раковинах і ксенофіофори — амеби, що досягають 20 см в діаметрі і живуть за рахунок перелопачивания мулу. Форамініфери зумів добути японський автоматичний глибоководний зонд «Кайко» в 1995 р, занурена на 10911,4 м і взяв проби ґрунту.

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

Більш великі мешканці жолоби живуть по всій її товщі. Життя на глибині зробила їх або сліпі, або з дуже розвиненими очима, часто телескопічними. У багатьох є фотофори — органи світіння, своєрідна принада для видобутку: у деяких на довгих відростках, як у риби-удильщика, а в інших так взагалі відразу в пащі. Деякі накопичують світиться рідину і в разі небезпеки обдають нею ворога на кшталт «світлової завіси».

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

Маріанська западина: що сьогодні відомо науці про найглибшому місці на Землі. Люди досліджували всього п'ять відсотків морського дна, яке досі залишається однією з найбільших загадок нашої планети.

З 2009 р. територія западини входить до складу американської природоохоронної зони Морський національний пам'ятник Маріанський Жолоб площею 246608 км2. Зона включає тільки підводну частину жолоба і акваторію. Підставою для такої дії послужив той факт, що Північні Маріанські острови і острів Гуам — фактично американська територія — є острівними межами акваторії. Безодня Челленджера до складу цієї зони не включена, так як знаходиться на океанської території Федеративних Штатів Мікронезії.