Змагання з експериментальним характером пройшло на юридичній онлайн-платформі LawGeex під наглядом професорів зі Стенфордського університету, Школи права Університету Дьюка і Університету Південної Каліфорнії. За право «кращого» боролися 20 висококваліфікованих юристів і спеціально навчена система. За чотири години учасники повинні були вивчити п'ять угод про нерозголошення інформації та виявити 30 порушень, деякі з яких вимагали арбітражного суду та відшкодування збитків. Їх оцінювали за того, наскільки точно вони могли визначити кожен з випадків, передає Ukr.Media.
В результаті нейромережа досягла 95-відсоткової точності у тлумаченні різних пунктів угоди, в той час як точність фахівців склала 85%. Більш того, штучний інтелект впорався із завданням всього за 26 секунд, а юристам на це знадобилося понад півтори години – 92 хвилини. Найвищий показник комп'ютера – 100% точності у вирішенні одного з питань, у людини ж він не перевищив 97%.
Грант Гуловсен (Grant Gulovsen), експерт з інтелектуальної власності і один з учасників змагання, сказав, що поставлені перед ними завдання були дуже схожі на ті, з якими йому і його колегам доводиться стикатися щодня. До речі, він зізнався, що не відчуває себе переможеним, так як вважає, що машинне навчання в майбутньому полегшить роботу юристів і дасть їм можливість зосередитися на тих кейсах, які завжди будуть вимагати «людського» підходу.
З ним згодна і Еріка Буелл (Erika Buell), один з ініціаторів експерименту, професор Університету Дьюка. Вона впевнена, що машина без проблем зможе виконувати монотонну роботу, але консультації як і раніше будуть проводити тільки люди. «Я думаю, що студенти юридичних вузів і юристи-початківці повинні розбиратися в тому, як влаштований штучний інтелект, щоб використовувати його можливості в своїй діяльності, – говорить Буелл. – Так і клієнти будуть у захваті, якщо з допомогою комп'ютера їх проблеми почнуть вирішуватися швидше».
