Практика, яка об'єднує тіло і розум (за допомогою занять йоги і медитацій), дійсно носить оборотний процес на прикладі реакцій ДНК, що відповідають за стрес або поганий стан здоров'я. Такі дані оприлюднили провідні фахівці університетів Ковентрі і Радбуда. Протягом 11-ти років проведено близько 18 досліджень, що охопили 846 учасників. Якщо говорити більш конкретно, то основна увага приділялася способу активації генів для подальшого отримання білка. Мова йде про гени, що впливають на біологічний склад людського тіла, мозку та імунної системи, передає Ukr.Media.
В момент, коли людина відчуває почуття тривоги і неспокою, вступає в стадію підвищеної активності його, так званий симпатичний відділ нервової системи. Процес запускається для того, щоб боротися і протистояти стресової для організму ситуації. Крім того, на молекулярному рівні утворюється молекула, звана ядерним фактором. Вона регулює вироблення людських генів. Внутрішньоклітинний сигнальний шлях, центральним компонентом якого є транскрипційний фактор NF-kB переносить стрес, використовуючи при цьому гени для генерації сигнальних білків цитокінів. Останні в свою чергу контролюють запальні процеси на клітинному рівні.
Цей процес корисний в моменти, коли організм повинен вибрати боротьбу або летальний результат внаслідок онкологічного захворювання, більш швидкого старіння або психічного розладу. Таким може стати депресія, якщо це відбувається дуже часто.
Вчені виявили у людей, які практикують йогу і медитацію, помітне зниження NF-кВ і цитокінів, що призводить до зменшення рівня протизапальної генної експресії і, отже, зниження ризику захворюваності та розвитку патологічних станів.
Дивно, але подібні процеси особливо важливі для людей під час полювання і збиральництва з істотним ризиком зараження в результаті відкритих ран.
Головний дослідник лабораторії мозку і поведінки при Центрі психології університету Ковентрі Івана Бурик зазначає наступне: «Мільйони людей у всьому світі вже користуються перевагами практик за допомогою занять йогою і медитацій. При цьому далеко не всім відомо, що подібні заняття на молекулярному рівні здатні змінити генетичний код».
Бурик стверджує, що «Ці дії складають те, що ми називаємо молекулярної сигнатурою в наших клітинах. Відбувається «скасування» ефекту, який стрес або почуття занепокоєння чинить на організм, тим самим змінюючи наші гени. Простіше кажучи, подібна практика тіла і розуму змушує мозок управляти процесами ДНК, покращуючи наше самопочуття. Необхідно ще багато зробити для більш глибокого розуміння цих ефектів, наприклад, як вони порівнюються з іншими заходами щодо медичного втручання в організм людини, такими як вправи або харчування. Це важлива основа для того, щоб допомогти майбутнім дослідникам вивчити переваги все більш популярних напрямків у діяльності розуму і тіла».
