Чому ми мріємо: вчені досі не дали відповіді на це питання

Що ми знаємо про мрії?

Дослідник людської свідомості професор Майкл Д. Коул характеризує мрії так: «Це своєрідний міст між тим, що людина бажає, і тим, що вона має», інформує UkrMedia.

Перебуваючи на стику сприйняття, мислення та пам'яті, мрія має чіткі характерні риси:

• вона осмислена і має емоційне забарвлення;
• вона носить особистісний характер;
• вона проявляється за допомогою уяви;
• з часом вона розвивається і деталізується.

Зигмунд Фрейд вважав, що мрії є тими ж сновидіннями, але протікають під час неспання. Психолог також припустив, що фантазування - це систематичним циклічним процесом. Цю гіпотезу підтверджують дослідження, під час яких до людей зверталися в моменти мрій. У ці миті психоаналітики фіксували у них підвищений рівень агресії, аналогічної дратівливості щойно розбудженої людини.

Нещодавно нейробіологи виявили нейронну структуру мрійливості. Вчені помітили, що певні мозкові структури учасників дослідження активізувалися в хвилини солодких мрій. Коли ж учасники переключалися на рішення пізнавальних завдань, інтенсивність діяльності цих структур слабшала. Намагаючись визначити розташування мозкових ділянок, дослідники виявили - мозкові мережі, що відповідають за фантазії, розташовані в кількох областях лобової кори.

Чому ми мріємо?

У світі найбільшою популярністю користується версія, згідно з якою мрії є наслідком психологічної травми. Психологи стверджують, що фантазії пом'якшують відчуття неповноцінності, служать засобом емоційної розрядки і нейтралізації психологічно глибоких образ.

Так, нелюбов батьків в дитинстві може вилитися в мрію стати відомим і обожнюваним, а звинувачення начальника - сприяти бажанням побудувати приголомшливу кар'єру. Радянський психолог Борис Додонов стверджує, що 70% мрій викликані негативним досвідом минулого. За допомогою мрій мозок зцілює себе від пережитого стресу. Занурюючись у світ фантазій, він виконує складну роботу по асиміляції отриманого досвіду. Цей процес - результат тисяч років еволюції.

Нерідко фантазія стає способом відшкодування агресії. У мріях людина мститься кривдникові. Не порушуючи встановлених соціальних рамок, через уяву люди відчувають весь спектр переживань, пов'язаних з відшкодуванням образи.Мріяння також є реакцією мозку на успіх і визнання. Намальовані в уяві образи мотивують на подальші подвиги і підвищують віру у власні сили.

Інші версії

Згідно з однією з теорій, приємні фантазії позбавляють мозок від непотрібної інформації. Незначні сенсорні деталі, такі як колір штанів колеги, стають непотрібним фоном для нашого мозку, міцно закріплюючись в підсвідомості. Мрії витісняють зайву інформацію і підвищують працездатність мозку.

У стародавніх мислителів на цей рахунок була своя версія. На їхню думку, мріяння були посланням богів і дозволяли людині поринути у світ, де він міг отримати те, чого йому бракує в реальному житті.

Психоневролог Джон Аллан Хобсон впевнений, що мрії, як і сни, відображають темну сторону людської свідомості. Нейрохімічні процеси та електричні імпульси, що виникають у мозку в хвилини фантазій, аналогічні активності під час швидкого сну.

Психологи сходяться на думці, що об'єкти мрій залежать від ступеня задоволеності життям і від природи мрій. Вчені Йоркського університету під час досліджень чоловіків та жінок різних вікових груп респондентів попросили розповісти про яскравості і частоти їх фантазій. Частота мрій у чоловіків безпосередньо залежала від рівня задоволеності життям. У жінок задоволеність життям впливала на яскравість фантазій, але не на частоту. Респонденти, які повідомили, що задоволені своїм життям у більшому ступені, мріяли про благополуччя своїх родичів і друзів. Одночасно самотні та соціально незахищені люди, незадоволені станом речей в житті, фантазували про книжкових персонажів, романтичні пригоди і незнайомих людей.

Таким чином, мрія стає джерелом насичення бажаними емоціями і переживаннями. У ситуації "емоційного голоду" вона наповнює життя фарбами і компенсує дефіцит реальних вражень.