«Хаябуса-2» вдруге зібрав зразки ґрунту астероїда Рюгу

Міжпланетна станція «Хаябуса-2» успішно здійснила другий забір ґрунту з області поблизу рукотворного ударного кратера на астероїді Рюгу. Це сталося рано вранці, 11 липня, апарат вже передав на Землю підтвердження успішності всієї операції, трансляція операції зближення велася на YouTube, інформує Ukr.Media.

Автоматична станція «Хаябуса-2» працює на орбіті навколо 500-метрового навколоземного астероїда (162173) Рюгу вже майже рік і за цей час встигла картографувати його поверхню і висадити на неї два модуля MINERVA-II та апарат MASCOT (Mobile Asteroid Surface Scout), а також зробити першу операцію зі забору ґрунту.

На початку квітня 2019 року апарат скинув на астероїд пенетратор SCI (Small Carry-on Impactor), що складається з мідного снаряда і заряду вибухівки, що призвело до створення штучного ударного кратера. Момент відділення SCI від станції, його зниження та викид речовини з Рюгу потрапили на знімки бортової камери, а незабаром станції вдалося побачити й саму область, де утворився кратер. Після створення кратера станція кілька разів здійснювала зближення з астероїдом, у ході яких проводила фотозйомку місцевості та скинула поруч з кратером маркер-цілевказівник.

Нова операція зі забору ґрунту почалася 9 липня 2019 року. Вона вкрай цікава як з наукової точки зору, так і з інженерної, адже вчені зможуть отримати пробу ґрунту з підповерхневого шару ґрунту Рюгу, який не піддавався сильному впливу сонячного випромінювання і космічних променів. Подальший аналіз двох проб ґрунту, узятих з різних місць, дозволить скласти більш повну картину складу астероїда. Однак операція вважалася досить небезпечною, адже в області приземлення багато валунів, а кількість світла, одержуваного бортовими камерами, зменшилася через осадження на них пилу в результаті першого забору ґрунту. В результаті на схвалення операції знадобилося значно більше часу, ніж вважалося раніше.

Область C01-Cb, звідки проводився забір ґрунту, знаходиться приблизно в двадцяти метрах на північ від штучного кратера і має радіус близько 3,5 метра. Станція розпочала спуск з 20-кілометрової робочої орбіти вранці 10 липня, зі швидкістю близько сорока сантиметрів на секунду. На висоті близько п'яти кілометрів швидкість зниження була зменшена до десяти сантиметрів на секунду. Коли до поверхні залишалося близько тридцяти метрів, апарат завис над нею і почав пошук світлоповертального маркера-цілевказівника, використовуваного для орієнтації та визначення висоти за допомогою лідара. Останнє зависання над поверхнею Рюгу сталося на висоті 8,5 метрів, після чого станція о 4:20 ранку за київським часом максимально зблизилася з поверхнею астероїда і вистрілила в неї танталовою кулею, зібравши пил і уламки породи, які розлетілися, за допомогою ґрунтозабірного пристрою. Потім апарат почав різкий набір висоти та передачу телеметрії. Підтвердження успішності всіх операцій було прийняте в центрі управління місією о 4:51.

Завдяки станції вчені нещодавно з'ясували, що Рюгу виявився наполовину порожньою «купою щебеню». Крім того, астероїд — найтемніший з усіх небесних тіл, відвіданих космічними апаратами, а ще він може бути залишком більшого небесного тіла з радіоактивним ядром.