Експерти з Росії, України та Естонії прослідковували геноми мешканців євразійського степу.

Кілька тисяч років тому євразійський степ була притулком для чисельних древніх племен, інформує Ukr.Media.

Одними з них були скіфи — кочівники, які колись захопили величезні території, а потім загубилися у віках.

Про цей народ відомо вкрай мало, оскільки він не мав своєї писемності та не залишив ніяких документів.

Вважається, що розквіт скіфських племен розпочався 2,2 — 2,8 тисячі років тому, а закінчився в II столітті нашої ери.

Вивчаючи їх, вчені могли спиратися лише на археологічні знахідки. Але сучасні наукові досягнення, в тому числі генетичний аналіз, дозволили відкрити завісу таємниці.

Експерти з Росії, України та Естонії змогли визначити, що предками скіфів були стародавні алтайські народи.

Вони прослідковували геноми 31 мешканця євразійського степу. Зразки належали як скіфам, так і їх родичам — сарматам, а також сусіднім етносам.

В результаті вдалося виявити п'ять груп, які відрізнялися одна від одної генетично і жили в степах в різні епохи.

Це люди, які жили на території сучасної України в бронзовому столітті, скіфи, що жили там же, але в більш пізні часи, представники черняхівської культури, скіфи та сармати з Південного Уралу і східні скіфи з земель сучасного Казахстану.

У геномах всіх п'яти груп вчені визначили три основних генетичних компоненти: європейських мисливців-збирачів, натуфійців (культура, що існувала 13-10 тисяч років тому на східному Середземномор'ї) і стародавніх алтайців.

В цілому, чим західніше жив народ, тим менше у нього було алтайських генів. Але у скіфів і сарматів алтайська «спадщина» виявилася найбільш явно виражена, незалежно від місця проживання. Лише у популяції, яка склалася на території сучасної Угорщини, не знайшлося жодного зв'язку з народами Алтаю.