Проте такий пристій поки може працювати лише 6 місяців.

Іспанські дослідники успішно завершили експеримент з імплантації мозкового імплантату, який забезпечує повністю сліпим людям рудиментарний зір, інформує Ukr.Media.

57-річна Бернардета Гомес втратила зір у 42 роки внаслідок токсичної невропатії зорового нерва. Захворювання зруйнувало нервові пучки, які поєднують її очі з мозком. Жінка багато років не бачила навіть світло.

Після 16 років темряви вчені подарували Гомес 6 місяців, протягом яких вона могла дивитися на світ, нехай і з дуже низькою роздільною здатністю, повідомляє MIT Technology Review.

Це стало можливим завдяки окулярам, оснащеним крихітною камерою. Вони підключаються до комп'ютера, який обробляє зображення у реальному часі, перетворюючи його на електронні сигнали. Підвішений до стелі кабель з'єднує систему з портом, вбудованим у задню частину черепа Гомес.

Завдяки цьому приладу Гомес змогла побачити світильники на стелі, прочитати літери, надруковані на папері, і упізнати близьких людей. Жінка навіть змогла пограти у просту комп'ютерну гру, схожу на Pac-Man.

Едуардо Фернандес з Університету Мігеля Ернандеса в Ельче (Іспанія) поставив собі за мету повернути зір якомога більшій кількості сліпих людей, яких у світі — 36 мільйонів. І усі вони хочуть знову бачити. Підхід Фернандеса особливо цікавий, тому що він не використовує очі і оптичні нерви пацієнтів.

Раніше дослідження з відновлення зору були спрямовані на створення штучного ока або сітківки. Але для переважної більшості сліпих людей такі методи не підходять.

Фернандес каже: "Інформація у нервовій системі — це та ж інформація, що і у електроприладі".

Ідея відновлення зору шляхом подачі сигналів безпосередньо у мозок амбітна. Але принципи роботи електронних імплантатів застосовуються у медицині вже протягом десятиліть.

"Прямо зараз, — пояснює Фернандес, — у нас багато пристроїв, що взаємодіють з людським тілом. Наприклад, кардіостимулятори або слухові апарати".

"Берна Гомес була нашим першим пацієнтом, але протягом наступних кількох років ми встановимо імплантати ще п'ятьом сліпим людям. Ми проводили подібні експерименти на тваринах, але кішка або мавпа не можуть пояснити, що вони бачать".

А Берна могла. Вона набралася сміливості і зважилася на цей експеримент.

Імплантація імплантату вимагає проведення операції на мозку, а це завжди ризикована процедура. До того ж, за шість місяців імплант необхідно видалити, оскільки для тривалого застосування він поки не підходить.