На дні антарктичного моря знайшли останки полярних джунглів крейдового періоду.

Осадові породи, підняті з району, який у крейдяний період перебував за Південним полярним колом, зберегли численні рештки рослин, вказуючи на те, що в той далекий час тут знаходився густий тропічний ліс, інформує Ukr.Media.

У крейдяний період вміст вуглекислого газу в земній атмосфері був в рази більше нинішнього, і це була одна з найбільш теплих епох в історії життя на планеті. Дослідницька експедиція, у 2017 році, яка відвідала Антарктиду на борту судна RV Polarstern, зібрала дані про те, як виглядав найпівденніший континент тоді, близько 90 мільйонів років тому.

Численне насіння і пилок теплолюбних рослин виявили в зразках з району Антарктики, що в крейдяний період розташовувався всього в 900 кілометрах від Південного полюсу. Судячи з усього, в той час його покривав вологий, повний різноманітного життя тропічний ліс. Про це повідомили Йоханн Клаге (Johann Klages) і його колеги по полярній експедиції.

RV Polarstern працював в морі Амундсена на заході Антарктики, на 73,5° південної широти. Використовуючи дистанційно керовану підводну бурильну установку MARUM MeBo70, вчені отримали зразки осадових порід з глибини до 80 метрів нижче морського дна. На глибині близько 30 метрів знаходилися відклади крейдового періоду — епохи, коли цей регіон знаходився на широті 82° і розташовувався вище рівня моря, виступаючи частиною нині зниклого континенту Зеландія.

Варто зауважити, що 80-а паралель північної широти проходить вище полярного кола, через Льодовитий океан. Однак у зразках з південного моря дослідники ідентифікували скам'янілі частинки пилку та насіння не менше 62 видів стародавніх рослин, а також фрагменти скам'янілих кореневих систем. Вони свідчать, що в ту далеку епоху в цих полярних широтах ріс густий ліс, подібний до тих, що існують сьогодні в Новій Зеландії.

Клаге і його співавтори змоделювали клімат цього регіону в крейдяний період, підрахувавши, що середня річна температура тут була не така велика — близько 13 °C. Однак для області, де полярна ніч триває чотири місяці в році, це дуже несподівано. За оцінками вчених, щоб підтримувати тут таку температуру, вміст парникового вуглекислого газу в атмосфері Землі повинен був становити близько 1120-1680 частин на мільйон (ppm) — проти сучасних 415 ppm.