Науковці вияснили причину появи негативних думок у людей

Автори дослідження попросили групу психічно здорових людей згадувати і обдумувати негативні епізоди життя під час проходження МРТ. Вимірювання активності мозку виявили механізм, відповідальний за виникнення румінації, інформує Ukr.Media.

Згідно з дослідженнями, румінація — регулярна концентрація думок на епізодах із власної біографії, які погіршують настрій і згодом можуть привести до розвитку великого депресивного розладу (БДР), або вираз аномалій мережі пасивного режиму роботи мозку (DNM) у людей з вже розвинутою депресією. Фахівці припускають, що вивчення DNM допоможе виявити ключові механізми, що лежать в основі румінації.

Дослідницька група з Інституту психології Китайської академії наук змогла знайти ці механізми, вивчаючи функціональні зв'язки в мережах пасивного режиму роботи мозку. Результати дослідження опубліковані в журналі NeuroImage.

Команда відібрала 41 учасника; критеріями відбору були вік, хороший зір, відсутність протипоказань до МРТ, а також психічних і неврологічних захворювань. Крім того, учасники не повинні були вживати алкоголь і психоактивні речовини. Спочатку їм пропонували дивитися на нерухоме зображення хреста і не думати ні про що конкретне, потім згадувати негативні історії з життя і представляти, що вони переживають їх заново. Нарешті, учасників попросили подумати про те, чому вони відчувають себе пригнічено, згадуючи певні епізоди, а опісля — на абстрактні теми.

Всього експеримент займав вісім хвилин: кожна фаза тривала по дві хвилини. У цей час вчені стежили за мозковою активністю респондентів. Щоб переконатися в точності результатів, експерименти проводили на трьох різних апаратах МРТ. Кожен випробовуваний проходив тести на двох з них, які були обрані довільно.

Аналіз даних МРТ показав, що під час румінації зв'язку між корою головного мозку і скроневих часток всередині мережі пасивного режиму роботи посилювалися, а інші слабшали. На думку авторів дослідження, це може відображати сильне придушення роботи областей самореферентної та емоційної оцінки подіями областями, які відповідають за спогади і виникнення випадкових думок.

Самі учасники відзначили, що знаходилися у пригніченому стані, після того, як згадали кілька негативних епізодів біографії, але почали відчувати себе краще, коли відволіклися від роздумів. Їхні слова підтвердили теоретичний опис румінації, яку фахівці спостерігають у пацієнтів з великим депресивним розладом.

Дослідники додали, що у їхній роботи було кілька обмежень. Вони відібрали тільки молодих і цілком здорових людей, тому результати експериментів не можна співвідносити з тими, які можна отримати у клінічних умовах у пацієнтів з БДР. Крім того, вони вивчили не всі психічні стани так чи інакше пов'язані з румінацією. Майбутні дослідження повинні будуть проаналізувати і їх.

Проте розглянута робота доводить, що мережі пасивного режиму роботи мозку грають ключову роль у нейронних механізмах румінації. Це відкриття буде корисно в розробці нових методів лікування великого депресивного розладу і станів, коли людина постійно зосереджена на негативних спогадах і думках.