Згідно з новим дослідженням, проведеним вченими Бейлорського університету (США), люди, чиї батьки розлучилися, коли вони ще були дітьми, мають більш низький рівень окситоцину («гормону любові») в дорослому віці, ніж ті, чиї батьки залишилися у шлюбі. Більш низький рівень окситоцину може призводити до виникнення проблем з формуванням прихильності і близьких відносин, інформує Ukr.Media.
В експерименті брали участь 128 осіб у віці від 18 до 62 років з двох вищих навчальних закладів на південному сході США. З них 27,3% вказали, що їх батьки розлучені. Середній вік учасників, коли їхні батьки розлучилися, був 9 років.
Коли піддослідні приїхали на місце дослідження їх попросили сходити в туалет, а потім дали випити пляшку води і заповнити анкету з питаннями про їхніх батьків, однолітків, з якими вони взаємодіяли в дитинстві, а також про їх поточне соціальне функціонування та рівень впевненості в собі.
Після того, як були заповнені анкети, вчені знову попросили учасників сходити в туалет, щоб проаналізували рівень окситоцину в сечі. У тих, хто пережив розлучення батьків у дитинстві, окситоцин був значно нижчий, ніж у тих, чиї батьки були у шлюбі.
Подальший аналіз показав, що люди, чиї батьки розлучилися, вважали їх менш турботливими і більш байдужими. Вони так само оцінювали своїх батьків як більш жорстоких і вважали, що відносини з батьками були менш чутливими і близькими. Крім того, такі учасники (з розлученням батьків в дитинстві) відчували меншу впевненість в собі, відчували дискомфорт в близькості і часто вважали, що у близьких відносинах небезпечно.
"Ми виявили, що окситоцин був значно нижчий у людей, які пережили розлучення батьків, у порівнянні з тими, у кого в дитинстві не було подібної події. Результати нашого дослідження показують, що розлучення батьків впливає на рівень окситоцину їх дітей в дорослому віці, і може бути пов'язаний з іншими негативними ефектами, які ми зареєстрували у людей, чиї батьки розлучилися, коли вони були дітьми", — каже Марія Бочча, провідний автор дослідження.
