Вчений Йоркського університету в Торонто Айзек Сміт і його колеги припустили, що на радарних зображеннях Південного полюса Марса, здобутих радіолокатором MARSIS, знаходяться не підземні водойми, а відкладення глини. Порода, що називається смектитами, генерує радарні відбиття через те, що містить воду. Сміт зазначає, що в минулому рідка вода була присутня на Марсі набагато ширше, інформує Ukr.Media.
У 2018 році дослідники з Італійського інституту астрофізики за допомогою радіолокатора MARSIS на орбітальному апараті Mars Express вивчили ймовірність існування солоних озер під шапкою Південного полюса Марса. Вже в 2020 році у вчених були підстави вважати, що на планеті існують надмірно солоні озера, що сформувалися із залишків води, яка раніше перебувала на поверхні Марса. Приводом для висновків стали радарні відображення, які свідчать про наявність води.
Однак Сміт і його колеги відзначають, що для утворення і підтримки рідкої води на планеті необхідна значна кількість тепла і солі. На думку вченого, радарні відображення свідчать про наявність на Марсі специфічних глинистих мінералів.
Смектити можуть утримувати велику кількість води і утворюються в результаті змін у вулканічних породах під дією помірних хімічних змін після взаємодії з водою. Даний мінерал широко поширений не тільки на Марсі, але і на Землі. Найчастіше він зустрічається близько вулканів Південної Америки і Аляски. Однак його можна зустріти на всій планеті.
Вчені з'ясували, що при охолодженні смектитів до -43°С вони починають генерувати радарні відображення, подібні до яких зафіксував MARSIS. Наукова група припустила, що глина утворилася під час теплих періодів на Марсі і в результаті вона опинилися над полярною шапкою Південного полюса і під нею. Наукова група вважає, що колись на планеті було досить тепло, щоб вода залишалася в рідкому стані.
Дослідження продовжаться із застосуванням ще більш низьких температур і використанням різних видів глини.
