У кістках людей, які жили на території сучасної Італії за часів Стародавнього Риму і середньовіччя, вчені виявили сліди сильного забруднення повітря свинцем, інформує Ukr.Media.
"Частка сполук свинцю в кістках жителів Італії чітко показує, як багато цього металу виплавлялося в різні епохи. Тобто чим більше свинцю виробляли люди, тим частіше він потрапляв в їх організм", — розповів один з авторів дослідження, професор Єврейського університету Єрусалиму Ігаль Ерель.
Вчені давно цікавляться, коли людство почало забруднювати навколишнє середовище свинцем та іншими важкими металами. Традиційно вважається, що це сталося близько 2,5 тис. років тому, коли свинець стали використовувати для виготовлення посуду, труб або інших цілей.
Перші дані такого роду вчені отримали на початку XXI століття. Вони досліджували лід з льодовиків, які формувалися в Альпах з часів пізньої Республіки. Цей аналіз підтвердив, що в повітрі Європи дійсно було багато сполук свинцю та інших токсичних важких металів.
Ерель і його колеги зацікавилися, наскільки сильно це забруднення могло відбитися на здоров'ї древніх римлян та інших народів, що населяли Європу в античності і в середні століття. Керуючись подібними міркуваннями, вчені проаналізували хімічний склад кісток людей, що жили в околицях Риму і на Сардинії з часів мезоліту і по кінець середніх століть.
В цілому, дослідники зібрали і вивчили більше 130 зразків кісток, а також ґрунт з поховань, в яких вони спробували виявити сліди свинцю, хрому, заліза, миш'яку, цинку, міді та інших елементів, потенційно небезпечних для організму людини. Результати цих вимірювань вчені зіставили з рівнем забруднення повітря в ці історичні епохи.
Виявилося, що концентрація сполук свинцю в кістках безпосередньо показувала, наскільки активно виплавляли його давньоримські і середньовічні рудодобувачі. Спочатку їх частка була рівною нулю, проте приблизно 5 тис. років тому вона почала зростати. В цей же час, як відзначають вчені, стародавні жителі Середземномор'я навчилися обпалювати руду, що містить в собі свинець, і витягувати з неї срібло та інші дорогоцінні метали.
Наступний великий стрибок в концентрації свинцю в кістках древніх римлян стався близько 2,5 тис. років тому, приблизно водночас, коли жителі Апеннінського півострова почали карбувати срібні гроші і стали активно користуватися ними. Найвищі концентрації металу вчені зафіксували в останках римлян кінця Республіки і початку Імперії, коли рудники Італії та Північної Африки вийшли на пік видобутку срібла.
В цей час концентрація свинцю в кістках жителів півострова була приблизно в чотири тисячі разів вища, ніж в минулі історичні епохи. Це показує вкрай високий рівень забруднення повітря сполуками свинцю. У наступні століття, коли рудники вичерпалися, цей показник впав в кілька десятків або навіть сотень разів і залишався на низькому рівні до кінця середніх століть, коли срібло почали видобувати в Німеччині.
На думку Ереля і його колег, настільки чіткий взаємозв'язок між концентрацією свинцю в кістках древніх людей і рівнем його промислового виробництва говорить про те, що людський організм набагато вразливіший до подібних забруднень, ніж це прийнято вважати. Враховуючи вкрай негативний вплив сполук свинцю на розвиток дітей і роботу їх мозку, це необхідно враховувати при оцінці екологічних наслідків його видобутку, підсумували вчені.
