Що означає спад популярності читання для людини як для виду? Чи можуть наші вподобання на користь відео замість тексту змінити структуру мозку або навіть еволюцію? Нещодавнє дослідження проливає світло на ці питання, демонструючи, як читання пов'язане з анатомією мозку, інформує Ukr.Media.
Аналізуючи дані понад тисячі учасників, дослідники виявили, що здібності до читання корелюють з особливостями будови мозку, особливо у двох ключових областях лівої півкулі, які відповідають за мову.
Одна з них — передня частина скроневої частки, яка називається лівим скроневим полюсом. Ця зона допомагає об'єднувати та класифікувати різні типи інформації. Наприклад, для розуміння слова «нога» мозок пов'язує зорові, чуттєві та рухові образи, тобто подумки відтворює те, як нога виглядає, відчувається і рухається.
Інша область — звивина Гешля, частина скроневої частки головного мозку. Вона містить слухову кору і бере участь у сприйнятті звуків. Дослідження показало, що у людей, які багато читають, передня частина скроневої частки в лівій півкулі помітно більша, ніж у правій. Це логічно: чим більша область мозку, яка займається смисловою обробкою тексту, тим легше розуміти слова і читати.
Однак зв'язок між слуховою корою і читанням може здатися менш очевидним. Хіба читання не є переважно візуальною навичкою? Насправді, для зв'язування букв зі звуками мови необхідне усвідомлення звуків мови. Це так звана фонологічна обізнаність, яка є важливим етапом у розвитку читання у дітей.
Тонкість лівої звивини Гешля раніше пов'язували з дислексією — порушенням, що викликає серйозні труднощі в читанні. Однак нове дослідження показало, що цей зв'язок має більш складний характер. У людей з кращими навичками читання звивина Гешля в лівій півкулі була товщою, що корелювало з їхньою здатністю до мовних завдань.
Варто зазначити, що анатомія мозку пластична і може змінюватися під впливом навчання. Наприклад, у молодих людей, які інтенсивно вивчають мову, збільшувалася товщина кори в мовних зонах. Регулярне читання також допомагає змінити структуру мозку, зокрема, його скроневої частки і звивини Гешля.
Ці дані піднімають важливе питання: як зміна звичок читання впливає на нас як вид? Якщо навичка читання втрачатиме своє значення, наші здібності до інтерпретації навколишнього світу і розуміння інших людей можуть помітно знизитися.
Звичка проводити час за книгою — це не просто особисте задоволення, а внесок у розвиток потенціалу всього людства. Читання збагачує не лише окрему людину, але й все суспільство, стимулюючи мозок, розвиваючи емпатію та зміцнюючи нашу здатність до комунікації. Кожна прочитана книга — це крок до більш розвиненого і осмисленого життя.
