У соцмережах з'являється все більше відео, в яких люди міркують про життя в паралельних всесвітах: у них вони згадують переломні моменти життя і говорять про якихось квантових двійників. Розбираємося, хто такі квантові двійники і наскільки реальна теорія про паралельні всесвіти.
Хто такі квантові двійники і чому про них всі говорять
У соцмережах стають вірусними відео, присвячені долі квантових двійників: люди розповідають про переломні моменти свого життя, які могли мати альтернативні варіанти розвитку подій.
В основі тренду лежить спрощена концепція мультивсесвітів, згідно з якою у Всесвіту існує безліч паралельних світів, де живуть наші квантові двійники: щоразу, коли людина приймає важливе рішення або потрапляє в ситуацію, де опиняється на межі життя і смерті, виникає «паралельний світ», в якому події розвиваються інакше.
Спочатку відео знімали про трагічні або важкі життєві обставини — хвороби, розставання та нещасні випадки. Пізніше люди почали робити більш позитивні ролики: про квантових двійників, які живуть краще або цікавіше своїх оригіналів. Наприклад, спочатку дочитують книги і тільки потім купують нові або повертаються зі столиць у рідні міста, щоб більше часу проводити з близькими.
Хтось і зовсім іронізує над трендом, знімаючи жартівливі відео про своїх двійників: «Мій квантовий двійник задихнувся від сміху на англійській у 8-му класі».
У чому суть гіпотези квантових двійників з точки зору сучасної фізики
Згідно з гіпотезою про квантових двійників, Всесвіт, в якому ми живемо, може бути не єдиним з існуючих — є нескінченна кількість всесвітів, і всі вони об'єднані в мультивсесвіт — альтернативний світ, точно схожий на той, в якому ми живемо. Теорія мультивсесвіту не є єдиною та стрункою концепцією: це кілька незалежних наукових гіпотез, які сходяться в одному твердженні — наш Всесвіт не єдиний.
Витоки теорії мультивсесвіту часто пов'язують з інтерпретацією квантової механіки Х'ю Еверетта: «Кожна квантова подія, що має кілька можливих результатів, призводить до "розгалуження" реальності, в результаті якого виникають нові всесвіти». Таким чином, історія не є лінійною, а являє собою нескінченно розгалужене дерево, де одночасно співіснують усі можливі варіанти розвитку подій.
Ще одне ключове джерело ідеї мультивсесвіту — гіпотеза про інфляційну модель Всесвіту. Це сучасна і загальноприйнята теорія в космології, яка описує найперший, надзвичайно короткий етап життя нашого Всесвіту — одразу після Великого вибуху. За мізерно малий час Всесвіт розширився до величезних розмірів — це могло призвести до утворення «бульбашок» або окремих всесвітів всередині більш обширної космічної структури.
Третю версію появи мультивсесвіту пропонує теорія струн. Ми звикли, що у Всесвіті, який ми знаємо, існує чотири виміри — час і ще три, пов'язані з простором. Але теорія струн припускає, що вимірів насправді може бути більше. Згідно з деякими варіантами цієї теорії, додаткові виміри можуть бути «згорнуті» різними способами, і кожен тип «згортки» визначає закони фізики в даному всесвіті. Виходить, що наш Всесвіт з його конкретними константами — лише один з величезної кількості можливих варіантів у так званому струнному ландшафті.
Усі моделі появи мультивсесвіту виводять ідею множинності всесвітів не з філософських умовиводів, а із сучасних фізичних теорій, що намагаються описати фундаментальні закони світобудови. Це робить гіпотезу мультивсесвіту серйозним предметом вивчення в теоретичній фізиці та космології.
Чому теорію мультивсесвітів багато хто критикує
Головний аргумент учених, які критикують теорію, — її принципова неперевіреність. Якщо інші всесвіти неспостережувані і не взаємодіють з нашим, чи можна взагалі вважати таку теорію науковою?
Крім того, є й етичні аспекти ймовірності існування паралельних реальностей. Теорія мультивсесвіту змінює сприйняття випадковості та вибору: якщо кожне рішення, яке ми не приймаємо в цій реальності, реалізується десь ще, то виникає питання, чи є ми унікальними істотами або лише однією версією з незліченної безлічі можливих.
Тим не менш, незважаючи на те що докази існування мультивсесвіту залишаються гіпотетичними, сама теорія продовжує стимулювати розвиток теоретичної фізики, змушуючи вчених переглядати найфундаментальніші поняття: час, простір, реальність. Майбутні відкриття в галузі квантової гравітації, космології та фізики високих енергій, можливо, одного дня дадуть відповідь на питання про існування мультивсесвітів.
