Посадити березу й забути про викачку ями? Де в цій пораді правда, а де — загроза для вашого подвір’я

В інтернеті є, на перший погляд, хороший лайфхак: посадіть за кілька метрів від ями пару беріз або вербу, і вони, як потужні природні насоси, викачуватимуть усю воду.

Здається чудовим вирішенням проблеми — ніяких шлангів, запаху й витрат — природа все зробить сама!

Частка правди в цьому справді є. Але якщо ви прямо зараз підете купувати саджанці, щоб вткнути їх впритул до каналізації, не розібравшись у процесі, — готуйтеся до неприємностей.

Як же насправді працює біодренаж, чому дерева не замінять машину, але як вони можуть стати вашим помічником, якщо підійти до справи з розумом?

Як працює «природний насос»

Біодренаж — не вигадка маркетологів. Дерева справді вміють осушувати ґрунт завдяки процесу транспірації. Якщо говорити простою мовою: дерево п'є воду корінням, проганяє її через стовбур і випаровує крізь листя, щоб не перегрітися на сонці.

Цифри водоспоживання дорослих дерев вражають:

• Береза — близько 200 літрів на добу.
• Верба й тополя — від 120 до 270 літрів.
• Ясен — до 400 літрів.
• Дорослий віковий дуб здатний витягнути із землі до 600 літрів!

Тобто якщо ваша ділянка в низині або навесні там стоїть вода — посадити такі дерева буде чудовою ідеєю.

Але чому тоді не можна просто відмовитися від асенізатора?

Зима близько

Автори інтернет-байок обожнюють жонглювати цифрами: «600 літрів на добу!». Але чомусь забувають уточнити, що дерева активно п'ють воду лише в період вегетації — тобто теплим, сонячним літом. У похмурі дні цей процес помітно сповільнюється.

А тепер згадайте що відбувається з листяними деревами пізньої осені? Вони скидають листя й впадають у сплячку. Транспірація майже зупиняється. Ваш «природний насос» йде у відпустку на пів року. А от ваша родина продовжує користуватися туалетом, приймати душ і прати речі щодня. Тож, у грудні яма переповниться, і машину все одно доведеться викликати. Ґрунт, звісно, й далі вбирає воду нижче глибини промерзання, але дерево тут уже не допомагає.

Цифри не сходяться

У статтях часто пишуть: «10-річна ялина випиває 300 літрів на добу». Це фізично неможливо. Десятирічна ялина — невелике деревце висотою метри два. Величезні об'єми води здатні випаровувати лише гігантські, старі дерева з розлогою кроною. Щоб виростити такого велетня у себе у дворі, вам знадобляться десятиліття.

Сім'я з трьох-чотирьох осіб у середньому зливає в каналізацію від 400 до 800 літрів води щодня. Навіть улітку пара молодих саджанців не впорається й із десятою часткою цього об'єму.

Популярні страшилки

Може здатися, що побутова хімія з ями вб'є дерево, а коріння розірве труби.

Вигрібна яма — це, звісно, не лісовий струмок. Але якщо ви приїдете в будь-яке село, то побачите розкішні вишні, горіхи чи хащі бур'янів, що ростуть просто впритул до вуличних туалетів. Чому вони не гинуть? Тому що органіка — це азот, а дешеві пральні порошки містять фосфати. Для рослин це хороше азотно-фосфорне добриво. Дерево чудово адаптується до таких стоків. Реальна небезпека виникає хіба тоді, коли ви щодня літрами зливаєте агресивний хлор чи промислові розчинники. Якщо ж користуєтесь сучасними еко-засобами — дереву нічого не загрожує.

А коріння дерев лізе лише туди, де вже є протікання. Якщо у вас прокладені сучасні каналізаційні ПВХ-труби з гумовими ущільнювачами, змонтовані правильно, — система герметична. Пластиковий септик, засипаний за технологією, коріння берези не розчавить. Але якщо ваша яма зліплена з гнилої цегли ще в дев'яностих, а труби підтікають, — тонкі корінці справді знайдуть ці щілини, проникнуть усередину в пошуках вологи й з часом можуть закупорити злив.

Як насправді використовувати дерева

Щоб біодренаж працював на вас, а не проти вас, потрібно розуміти, яка саме у вас каналізація.

Герметична вигрібна яма (бетонний резервуар без дна й щілин або пластикова ємність)

Тут садити дерева марно. Вода не контактує з ґрунтом, корінню нізвідки її пити. Викликати асенізатора доведеться рівно з тією ж частотою.

Стара яма без дна (класичний сільський варіант)

Дерева тут не скасують викачку повністю, але стануть економічно вигідним інструментом. Улітку, коли через спеку родина споживає більше води, дерево візьме на себе надлишки (20-30% об'єму). Такий собі «турбо-режим» на найважчий сезон.

Тільки садіть вологолюбні породи на безпечній відстані (3-5 метрів), щоб їхнє коріння не обвалило старі цегляні стінки вашої ями.

Сучасний септик із полем фільтрації

Здавалося б, септик очищає воду на 95%, скидає її в дренажне поле, а дерева цю вологу заберуть.

Але поле фільтрації — це закопані в щебінь пластикові труби з безліччю дрібних перфораційних отворів, крізь які очищена вода поступово йде в ґрунт. І ці отвори стають вразливими. Верба, береза чи тополя мають одну з найагресивніших кореневих систем. Їхні тонкі корінці, відчувши вологу, швидко обплутають дренажні труби, проникнуть у перфорацію й за два-три роки заб'ють їх ізсередини щільною «мочалкою». Поле фільтрації перестане працювати, вода піде назад у будинок або виступить на поверхню ділянки. А ремонт — це розкопувати й міняти всю систему. Сума, повірте, космічна.

Саме тому над дренажним полем не садять жодних дерев і кущів. Тільки газонна трава, квіти, рослини з неглибокою кореневою системою. Дерева, якщо дуже хочеться, розміщуйте не ближче ніж за 5-10 метрів від дренажних труб.