«Порхай як метелик, жали як бджола»: Мохаммед Алі. Шлях чемпіона (фото, відео)

В ніч на 4 червня у США помер легендарний боксер Мохаммед Алі (справжнє ім'я Кассіус Клей). 74-річний боксер був госпіталізований в одну з лікарень Фенікса кілька днів тому з-за проблем з диханням. Інформацію про смерть підтвердив друг з представників родини.

Мохаммед Алі народився 17 січня 1942 року в Луїсвіллі (штат Кентуккі, США). Боксом почав займатися з раннього дитинства.

У 1959 році потрапив в Олімпійську збірну США. У 1960 році в Римі (Італія) Кассіус Клей під своїм ім'ям став чемпіоном Олімпійських ігор в напівважкій вазі. Після цього перейшов у професіонали.

У 1963 році Кассіус Клей переміг Дага Джонса. Бій отримав статус «бій року» за версією журналу «Ринг».

У 1964 році Кассіус Клей отримав своє перше звання чемпіона в результаті бою з Сонні Лістон, перемігши його технічним нокаутом в сьомому раунді. У тому ж році Клей прийняв іслам і змінив ім'я на Мохаммед Алі.

25 травня 1965 року відбувся повторний поєдинок між Мохаммедом Алі і Сонні Лістон, в якому знову переміг Алі. У 1966-1967 роках боксер захистив свій титул в боях проти Брайна Лондона, Карла Милденбергера, Клівленда Вільямса, Ерні Террела і Зазори Фоллі.

У 1967 році під час війни з В'єтнамом Мохаммед Алі був покликаний в армію США, але відмовився брати участь у війні. Звання його було анульовано, а самого боксера засудили на п'ять років за ухилення від служби. В цей час Алі було заборонено займатися боксом.

У 1970 році Верховний суд США скасував вирок, і боксер повернувся на ринг. У березні 1971 року Мохаммед Алі вперше вийшов на ринг проти Джо Фрейзера. Цей бій згодом був названий «боєм року» за версією журналу «Ринг». У 15-му раунді Алі побував у нокдауні, а після закінчення поєдинку судді прийшли до висновку, що бій він програв. Це було перша поразка Алі в кар'єрі.

У 1974 році відбувся другий поєдинок між Мохаммедом Алі і Джо Фрейзером. В цьому бою переміг Алі, вигравши його за очками. 30 жовтня 1974 року відбувся бій за звання чемпіона світу між Джорджем Форманом, чинним чемпіоном, і претендентом Мохаммедом Алі. Його виграв Алі, ставши чемпіоном.

1 жовтня 1975 року Алі провів ще один поєдинок, який теж назавжди залишився в історії світового боксу. Ним став поєдинок, в якому Мохаммед Алі в третій раз зустрічався з Джо Фрейзером і знову переміг його. У 1976 році Мохаммед Алі успішно захистив титули проти Жана-П'єра Купмана, Джиммі Янга і Річарда Данна. В 1977 році переміг Альфредо Євангелісту і Ерні Шейверса.

У 1978 році Мохаммед Алі вирішив завершити кар'єру боксера. Для завершального бою був обраний олімпійський чемпіон 1976 року Леон Спінкс, якому Алі програв. Бій в черговий раз отримав статус «бій року» за версією журналу «Ринг».

Алі викликав Леона Спінкса на реванш, який пройшов 15 вересня 1978 року. В цей раз Алі виграв одноголосним рішенням суддів, після чого пішов з боксу.

З-за фінансових труднощів йому незабаром довелося знову вийти на ринг. Але лише для того, щоб програти два бої – один у жовтні 1980 року проти Ларрі Холмса і другий проти Тревора Бербіка в грудні 1981 року, після чого Алі остаточно пішов з боксу.

Незабаром у спортсмена була виявлена хвороба Паркінсона. У 1990 році Алі був вибраний в Національний зал слави боксу. У 1996 році він ніс факел на літніх Олімпійських іграх в Атланті.

Панахида за Алі пройшла в його рідному місті Луїсвілл (штат Кентуккі). Про це повідомили родичі боксера.

За роки своєї кар'єри Алі ставав чемпіоном Олімпійських ігор 1960 року в напівважкій ваговій категорії і абсолютним чемпіоном світу у важкій вазі (1964-1966, 1974-1978) серед професіоналів. Володар звання «Боксер року» (п'ятикратний ?– 1963, 1972, 1974, 1975, 1978) і «Боксер десятиліття» (1970-ті) за версією журналу «The Ring»; 2-й боксер в історії, який удостоївся нагороди «Спортсмен року» за версією журналу «Sports Illustrated» (1974), був визнаний «Спортсменом століття» за версією декількох спортивних видань. По закінченні кар'єри був включений в Зал слави боксу (1987) і Міжнародний зал боксерської слави (1990).

Нагороджений президентською медаллю Свободи (2005), філадельфійської медаллю свободи та ін. Отримав звання Почесного жителя Кентуккі і громадянина Кентуккі століття.

«Руки працюють, бачать очі. Порхай як метелик, шкода як бджола» – боксерський девіз Мохаммеда Алі

Незважаючи на проблеми зі здоров'ям, Мохаммед Алі вів Твіттер і спілкувався зі своїми шанувальниками.

Цитати Мохаммеда Алі

«Я вже боровся з алігатором, я вже поборовся з китом, я надів наручники на блискавку, кинув грім у в'язницю! Це погано! Лише минулого тижня я вбив скелю, поранив камінь, відправив до шпиталю цеглу. Я такий скупий, що роблю медицину хворий»
«Не існує живої людини, яка може відшмагати (покарати, отшлепать, перевершити) мене. Я дуже швидкий. Я занадто розумний. Я занадто гарний. Я повинен бути поштовою маркою. Це єдиний спосіб, щоб мене коли-небудь взагалі обслинили (доторкнулися)»
«Я так поспішав, що вчора ввечері я вимкнув вимикач в моєму готельному номері, і був у ліжку до того, як у кімнаті стало темно»
«Я - астронавт боксу. Джо Луїс і Демпсі були просто пілотами літака. Я перебуваю в моєму власному світі»
«Якщо тобі сниться сон про те, що ти б'єш мене, тобі б краще прокинутися і вибачитися»
«Є дві речі, які важко вдарити (потрапити) і побачити. Це страшний привид, і Мохаммед Алі»
«Я не найбільший, я подвійно найбільший. Я не тільки нокаутую їх, я вибираю раунд»
«Бокс – це багато білих людей дивляться, як два чорних чоловіки б'ють один одного»
«Люди не розуміють (не цінують), що у них є, поки це не пішло (втрачено). Як і президент Кеннеді – ніхто не такий, як він. Як і «The Beatles» - ніколи не буде нічого подібного. Мій друг, Елвіс Преслі. Я був Елвісом боксу»
«Можливо, я був найбільшим боксером, але поза рингом я така ж людина, як усі. Я хочу жити хорошим життям, служити Богу, допомагати всім. І ще одну річ. Я все ще шукаю хлопця, який викрав мій велосипед, коли мені було 12, я збираюся його побити!Хороший був велосипед»