Ефективний спосіб схуднення для тих, кому набридло рахувати калорії. Можна не морочитися з постійним зважуванням продуктів.

Напевно кожен хоча б раз вирішував сісти на дієту, у тому числі і на таку, в якій необхідно довго голодувати. Результат подібних обмежень у харчуванні часто непередбачуваний, але нове дослідження вчених з Університету Іллінойсу (США) довело, що дієти з тимчасовим голодуванням ефективні для зниження ваги, інформує Ukr.Media.

Дослідники порівнювали дві дієти: в одній можна було їсти протягом чотирьох годин у день, а потім голодувати, а в іншій — обмежувати себе у вживанні їжі необхідно було на дві години менше. Учасників експерименту з обмеженням по часу приймання їжі в чотири години просили їсти з 13:00 до 17:00, а групу з обмеженням у шість годин — з 13:00 до 19:00.

В обох групах дозволялося їсти все, що хочеться, а протягом усіх годин голодування необхідно було пити тільки воду або напої без калорій. Контрольна група піддослідних підтримувала свою вагу, не змінюючи раціон і рівень фізичної активності. Протягом десяти тижнів учені спостерігали за різними показниками досліджуваних: вагою, інсулінорезистентністю, рівнем окисного стресу і холестерину, артеріальним тиском, а також маркерами запалення.

Було виявлено, що дієти з тимчасовим голодуванням дозволили учасникам скоротити свій звичний раціон на 550 калорій на день і втратити близько 3% маси тіла, просто дотримуючись встановленого графіку, без обмежень у смачних стравах і, що важливо, без підрахунку калорій. Різниці у втраті ваги між чотиригодинною і шестигодинною групами не було, тому більш довге голодування не має сенсу.

Також було встановлено, що рівень резистентності до інсуліну та окислювального стресу був знижений серед голодуючих учасників у порівнянні з контрольною групою. Ніякого негативного впливу на кров'яний тиск і холестерин не спостерігалося.

Дієти з тимчасовим голодуванням є цілком життєздатним варіантом для тих, хто хоче схуднути, не обтяжуючи себе підрахунком калорій, або для тих, хто вважає інші дієти занадто нудними, — каже Кріста Вараді, одна з авторів дослідження.