Найбільші жіночі страхи стосовно фітнесу. У жінок є чимало страхів стосовно фітнесу.

Страшно подумати, скільки усього бояться жінки, замислюючись про старт тренувань і походи у фітнес-клуб. Більшу частину цих страхів можна перемогти логікою і аргументами, а ту, що залишилася — альтернативним підходом, інформує Ukr.Media.

"Раптом я отримаю великі м'язи"

Найбільш часте побоювання, яке висловлюється спортсменками, що лише починають свій шлях у цих заняттях — страх отримати занадто великі м'язи. Дівчата бояться м'язів, вусів та інших хлопчачих радощів.

З цією метою дівчата використовують гантелі з вагою, що не перевищує 1-2 кг. Мета є очевидною — руки підкачати, але щоб не перекачати, і з ногами під час присідань така ж сама історія. Та й з будь-якими іншими частинами тіла.

Чому страх стати хлопчиком у фітнес-залі для дівчат не є обґрунтованим? Річ у тім, що за зростання м'язової маси відповідає гормон тестостерон. А він — чоловічий.

Чоловіки багаті на тестостерон, а дівчата — ні, тому їх м'язи мало схильні до збільшення. Щоб досягти хоча б мінімального приросту, потрібно дуже багато працювати.

А вуса і без залу вирости можуть, з віком або через гормональний збій. Для цього у спортзал йти не потрібно.

"Відчуватиметься біль у всьому тілі після навантаження"

Ніхто не говорив, що боротьба за апетитні форми схожа на спа-процедуру. Але фітнес можливий і поза межами тренажерного залу. Якщо ви не готові працювати з важким залізом, ви можете обрати для себе будь-який інший комфортний напрямок і рівень навантаження. Робота з залізом теж має свої різновиди, є інтенсивні навантаження з важкими вагами, є статика з невеликою вагою, але повільним виконанням і затримками. Боятися не потрібно — важливо робити і відчувати, як саме вам комфортно працювати.

"Доведеться більше їсти"

Коли дівчата чують, що їм потрібно починати їсти саме так, як цього потребують їх природні дані — вік, зріст, вага, їм стає страшно. Чому? Тому що ніхто ніколи не думав про те, скільки реально організм повинен споживати білків, жирів, вуглеводів на добу. А коли виводиться формула, стає очевидним те, що людина часто сильно недоїдає або, навпаки, потужно переїдає невеликими, але дуже калорійними порціями. Коли ви перемикаєтеся на розумний раціон, приймання їжі стає більшим, і очі дам округлюються: "Як я усе це з'їм?". З'їсте, і через два тижні, коли організм звикне, захочете ще.

"У мене не вистачатиме часу на спорт"

"Я хочу займатися спортом, але я багато працюю і часу на похід у клуб не вистачає" — ось цей страх можна взагалі перемогти ввімкненням логіки або складанням графіка і підрахунком вільного часу, витраченого на серфінг інтернету, листування у соціальних мережах. Знайдіть фітнес поруч з роботою або домівкою. Зайдіть туди одразу після роботи або перед заходом додому. Тренування триває лише 1-1,5 години часу, а не 2-3, як багато людей уявляють. Якщо реально тренуватися, зберігати часовий інтервал між підходами, не відволікаючись на балаканину, то навіть найпотужніше тренування укладається у 60 хвилин. Кардіо до або після тренування — 25-30 хвилин. Зовсім не обов'язково годинами займатися на еліпсі або біговій доріжці.

"Не вистачатиме часу на приготування їжі за правильним графіком"

Це навіть не страх, а глобальна відмовка, тому що приготування їжі на цілий день займає не більше години, у активних користувачів кухні — ще менше. У кожного на кухні є не менше чотирьох конфорок. Зазвичай, у правильному раціоні є близько 3-4 приймання їжі, і не усі вимагають приготування на плиті. Банальний приклад. Вранці їмо кашу — насипали у миску крупу, залили окропом, додали трохи фруктів за смаком, горіхів — ось їжа вже й готова (менше 5 хвилин). Обід: крупа+курка і овочі. Добре, тут доведеться витратити 10 хвилин з урахуванням варіння і смаження. Паралельно готуємо омлет або варимо яйця — ті ж самі 10 хвилин. Сир з родзинками або ягодами — 5 хвилин. Ось вам 30 хвилин витраченого часу. Їх складно знайти протягом доби? Відповідь — ні. Тож цей страх перемогти легко, відклавши лінощі і уявивши результат, якого хочете домогтися. Без їжі з місця ви не зрушите.