Всі ми родом з дитинства — банальність, але факт. Все життя тягнемо за собою установки, буквально вбрані з молоком матері. Наприклад, ті, що додають пару, трійку, а то і десятки зайвих сантиметрів на талії, інформує Ukr.Media.
"Поки все не з'їси, з-за столу не вийдеш"
Не потрібно змушувати дитину доїдати все, що залишилося в тарілці, насильно пхати в неї їжу. Нехай вона краще вийде з-за столу з легким почуттям голоду і швидше зголодніє знову, ніж все доросле життя буде розгрібати проблеми з харчовим розладом.
Признавайтеся, було в дитинстві хоч раз, що дорослий дивиться грізно і повідомляє, що, поки не доїш всю порцію, з-за столу не встанеш. З деякими з нас таке траплялося щодня в сніданок, обід, полуденок і на вечерю. В голові пролітали думки про друзів, які чекають на майданчику, сльози капали в суп або картопляне пюре. Але батьки або вихователі були непохитні. Когось із нас навіть догодовували з ложечки — мало не до середньої школи. Мовляв, я старший, я знаю, як краще. Таким підходом в нас була закладена база для серйозних харчових розладів.
"Їж швидше!"
Не треба квапити дитину за столом, нехай ретельно пережовує їжу — так вона буде в змозі стежити за почуттям насичення.
"У великій родині дзьобом не клацай" — деякі з тих, у кого є проблеми із зайвою вагою, живуть з цією установкою. У дитинстві таких людей за столом поспішали мама або тато: мовляв, чого носом клюєш, давай їж швидше, а то весь день на кухні проведеш. Ось вони і звикли ковтати їжу великими шматками, практично не жуючи. А треба б розслабитися і дати собі час на спокійне приймання їжі: смакуйте їжу маленькими шматочками, ні на що не відволікаючись. Тоді сигнал про ситість, що надходить в мозок, з більшою ймовірністю співпаде з останнім шматочком, що опинився у вас в роті.
Найчастіше ті, хто швидко їсть, і з'їдає більше за інших. Спробуйте "пригальмувати", спробуйте злегка розслабитися і присвятити кожному прийманню їжі більше часу.
"Випий компотика"
Дитину потрібно з дитинства привчати пити воду, а не компоти, соки та молоко. Тому що вода — це вода, а напої — по суті їжа, іноді дуже навіть калорійна.
У дитинстві мами і бабусі дбайливо варили для нас компоти: хотіли як краще. Правда, від перемішаних з цукром ягідок і фруктів користі замало. Чи то справа від води! Але хто буде її пити, коли дорослі командують: "припиняй дути воду", а по ТБ крутять таку барвисту рекламу про пакетовані соки.
Не склалася з дитинства звичка пити просту воду, а всі інші напої — це їжа. До тих пір поки не "перевчитеся", не почнете пити достатню кількість води, стрункої фігури не чекайте!
"Молодець, тримай цукерку!"
Не потрібно використовувати солодке як нагороду або заспокійливе для дитини, інакше для неї це відгукнеться заїданням стресу цукерками і великими проблемами із зайвою вагою.
Солодощі для багатьох є тим самим якорем, який тримає нас в далекому минулому — в безтурботному дитинстві, де вдома ти завжди відчував себе затишно і захищено. Ми звикли, що солодкість, — нагорода, яку потрібно заслужити. Цукерки наші батьки використовували не тільки в якості мотиватора, ще як заспокійливе — коли треба було "підсолодити" радість або гіркоту моменту.
Ніколи не намагайтеся "дресувати" себе: мовляв, я краще з'їм морквину або яблуко замість цукерки, а потім сирок і так далі. Після всього "корисного" ви все одно з'їсте цю цукерку, а можливо, не одну, лаючи себе за відсутність сили волі. Захотіли солодкого — випийте півлітра води, якщо через 10-15 хвилин бажання не зникло — з'їжте цю цукерку, але повільно, отримуючи задоволення від кожного малесенького шматочка! Відновіть свою душевну рівновагу "смаковими спогадами", і, повірте, більше вам не захочеться.
"Хліб — всьому голова"
У дитинстві мама змушувала їсти перше, друге і компот з хлібом, а тепер шефство над вами взяла дружина? Спробуйте їжу без хліба і зрозумієте, що страви не потребують такого доповнення. А скибочку білого або бородинського залиште для ранкового бутерброда.
Суп — з хлібом, макарони з котлеткою — теж з хлібом, а до компоту обов'язково повинна йти булочка. Знайоме? Ви всі думаєте, що зайві складки на животі утворилися через "поганий" спадковості? Наука вважає, що гени впливають на нас на 25%, в іншому питання до ваших харчових звичок.
Потрібно не тільки пам'ятати мамині рецепти-настанови, а йти в ногу з часом, забути про старі звичні поєднання картоплі і макаронів з хлібом, познайомитися з новинками в наукових дослідженнях в області харчування, експериментувати з новими поєднаннями продуктів, з новими рецептами.
"Не сідай на пеньок, не їж пиріжок!"
Їжа на бігу стала бичем нашого часу. Все менше людей збирається за столом з рідними на сніданок, обід і вечерю.
У казці Ведмідь, вирішивши підкріпитися пиріжком, хотів сісти на пеньок. У сучасних реаліях люди все більше їдять буквально на бігу, а не з почуттям, з толком, з розстановкою. Якраз для таких і придумали фастфуд. На щастя, зараз у великих — і маленьких містах замовити можна не тільки бургери і піцу, а й домашню їжу. Дієтологи наполягають: снідати, обідати і вечеряти потрібно спокійно, по можливості повільно, краще в компанії близьких.
"Ось тобі мультик, тільки їж"
Найгірше, чому можна навчити дитину в дитинстві, — поєднувати приймання їжі з переглядом мультиків. Цю звичку вона забере в доросле життя. Чому вона так погана? Вся річ у тім, що, коли їси, уткнувшись в екран ТБ, смартфона або планшета, не помічаєш почуття насичення.
Звичка одночасно їсти і дивитися телевізор — дуже погана. Справа вся в тому, що ви починаєте бездумно поглинати їжу, не розумієте, коли наситилися, тому що захоплені процесом на екрані, від цього переїдаєте.
Ваш організм не відчуває, не розуміє, не отримує задоволення, мозок зайнятий іншим. І через деякий час ви навіть не згадаєте, що зовсім недавно їли! І ноги знову поведуть вас на кухню, а рука потягнеться за черговою порцією чогось. Зупиніться, виділіть собі час на насолоду їжею, спробуйте відключити всі гаджети, відкласти газети, журнали, книги, і нехай весь світ почекає!!!
