У російського царя немає часу на роздуми- Донецько-Луганська бандитська «республіка» гине; в регіоні наростає гуманітарна катастрофа, а скоро- зима... «Вікно можливостей» для проведення «миротворчої операції» закриється для Путіна через кілька днів, коли «рятувати» вже буде нікого, а відновлювати інфраструктуру району напередодні холодів і містити кілька мільйонів чоловік населення- занадто дорого. І ще є армія укрів- страшний сон кремлівського божевільного.
Українська армія навчилася воювати. Всупереч бездарному керівництву; завдяки героїзму солдатів і напрузі всіх сил суспільства- все-таки перемагає... Десятки одиниць бронетехніки, сотні гармат і мінометів, переправляються через кордон в подарунок «ополченню», не можуть змінити ситуацію. Помилки стратегічного планування, ні дурість воєначальників на місцях, ані зрада в штабах- ніщо не може вплинути на хід історії. Україна перемагає. Здоровий глузд перемагає. Людяність перемагає.
Для Путіна наша перемога означає смерть. Політичну, а, може, і фізичну- шовіністична Росія йому не пробачать «зраду росіян» на сході України. Економічні санкції і війна для нього менше зло. Він не зупиниться. У нього немає вибору.
Вибір є у нас. Злякатися і підняти руки. Або битися- щоб залишитися людьми. У нас майже немає шансів. Але вибір є.
