Порятунок українських бійців АТО: як можна допомогти пораненим хлопцям

Все більше українців підключаються до спецпроекту допомоги пораненим в АТО. Зібраних коштів вистачило, щоб відправити Пашу Герасименко з батальйону « Айдар » на лікування до Ізраїлю: більшу частину суми дав київський бізнесмен, який побажав залишитися невідомим. У Павла, перелом основи черепа, відкритий перелом гомілки з пошкодженням м'якої тканини на лівій нозі (існує серйозна загроза ампутації), і відірване вухо.

Відправили в Єрусалим на лікування тяжко поранених бійців 79-й миколаївської аеромобільної бригади Сашу Пономарьова і Руслана Яришіва: одному снайперська куля « прошила » легеню, іншому- розтрощила хребці. Наші лікарі зробили неможливе, зберігши життя хлопців. Але поставити на ноги не змогли, тому і порадили відправити до Ізраїлю- саме тамтешні лікарі, як ніхто, знають, як відновлювати солдат після найскладніших поранень. Але лікування в Ізраїлі коштує недешево- хлопці все ще потребують допомоги.

Ігор: день лікування- $ 1,5 тис

До допомоги бійцю- контрактнику 30- ї механізованої бригади з Новоград- Волинського Ігорю Лук'янця підключилася вся Україна. На лікування хлопцю потрібно мінімум $ 150 тис. Таку цифру озвучили ізраїльські медики: 12 серпня Ігоря відправили на лікування в Єрусалим. Один день перебування в тамтешній лікарні обходиться в $ 1,5 тис. За словами рідних, частину суми вже зібрали і перерахували на рахунок лікарні в якості завдатку. Але, оцінивши найтяжчий стан Ігоря, ізраїльські медики сказали, що лікування затягнеться мінімум на півроку. Коштує це чималих грошей. Сотні українців вже підключилися до допомоги.

ЗАСІДКА. Служити в зону АТО Ігор Лук'янець вирушив у кінці квітня. З товаришами по бригаді вони успішно зачищали Донбас від терористів. Коли сили АТО впритул наблизилися до Луганська, пізно ввечері 14 липня Ігор з товаришем вирішили піти на розвідку, і з'ясувати, де саме знаходяться бази сепаратистів. Але по дорозі назад бойовики, в тилу яких були наші хлопці, запідозрили недобре- і відкрили по них вогонь. «Перше, що відчув Ігор,- дикий біль в животі. Одна з куль потрапила в живіт. Він упав на землю обличчям вниз. Стікаючи кров'ю, він продовжував відстрілюватися і, таким чином, врятував свого товариша »,- розповіла наречена пораненого, Валентина: за її словами, в серпні пара повинна була одружитися. Але, з об'єктивних причин, торжество довелося перенести: зараз головне- врятувати Ігоря.

Ігор. Більше тижня тому його перевезли до Ізраїлю на лікування

ОПЕРАЦІЇ. У той нещасливий вечір 14 липня вчасно нагодилися товариші з 30- ї бригади: вони перетягли Ігоря в машину, довезли до вертольота, а звідти- направили в Харківський військовий госпіталь. За словами рідних, там його « залатали » і літаком перевезли до столичного шпиталю. Лікарі не давали ніяких гарантій на одужання- його життя трималося на волосині. Цілий місяць він пролежав у реанімації. Розривна куля влучила в живіт і стегно, було багато осколків в кишечнику. Лікарі не могли їх вчасно дістати, тому пішло зараження і гострий перитоніт.

ІЗРАЇЛЬ. Зусиллями рідних, медиків і волонтерів Ігоря прийняла на лікування ізраїльська клініка. Для перевезення найняли спеціальний реанімаційний літак. Борт летів на максимально низькій висоті, щоб не було перепаду тиску. На щастя, хлопець переніс політ, а в аеропорту його зустрічала реанімаційна бригада з 10 медиків. Підготовка до першої складної операції тривала добу. Уже 14 серпня його прооперували- 5 годин життя Ігорю рятували 6 фахівців з пластики та ортопедії. За словами нареченої Валентини, ізраїльські медики дають втішні прогнози, мовляв, організм молодий, і хлопець викарабкається. Але лікування займе мінімум півроку і влетить родині в копієчку. « Я дякую всім, хто вже допоміг моєму хлопчикові. Але зібраної суми, яку ми перерахували клініці в якості завдатку, не вистачає. Прошу всіх небайдужих допомогти врятувати мого сина»,- каже мама Ігоря Галина Олександрівна.

Сергій: заживо горів в підбитому БТР

Два місяці без руху лежить боєць 2- го батальйону 4- ї роти 95- ї окремої аеромобільної бригади Сергій Бабський з Коростеня, у якого обгоріло 35 % шкіри.

« В армії Сергій не був, він закінчив військову кафедру КПІ. Коли викликали до військкомату, сказав нам, що їде на полігон під Миколаєвом на вчення. А потім виявилося, що він вже в Донецькій області- супроводжує конвої по блокпостах навколо захоплених бойовиками районів»,- розповіла нам дружина десантника Оксана.

За словами товариша по службі Сергія, 13 червня на їх БТР було скоєно напад. Бойовики вискочили з яру, і один з них вистрілив з гранатомета по лівому борту бронемашини. Хвиля вогню пройшла по кабіні, і у Бабського почали горіти всі відкриті частини тіла; тулуб не обгорів лише завдяки бронежилету, а голова- касці. Живий хлопець залишився завдяки Сергію Хартнику, який витягнув командира машини з палаючого БТР- незважаючи на те, що осколок розпоров Хартнику живіт, і нутрощі обпікало вогнем.

Сергій. Сказав, що поїхав на полігон, а опинився під Донецьком

У десантника з Коростеня обгоріло 35 % шкіри. На кінцівках опіки виявилися глибокими- обгоріли м'язи до кісток, і шкіру в даний момент просто нема на що нарощувати. У найбільш жалюгідному стані у Сергія- ліва рука: вогонь пошкодив сухожилля, і неясно, чи зможе коли- небудь чоловік ворушити лівою кистю.
Сергій рветься до звичайного життя. Він хотів встати на ноги, але коли спробував це зробити- знепритомнів. Потім лікарі заборонили йому навіть сідати, бо погано приживається пересаджена шкіра. У п'ятницю Сергій вилетів в Клівленд і став першим українським бійцем, який буде лікуватися в США. Місцева клініка погодилася місяць лікувати Бабського, діаспора оплатила переліт, але де далі буде лікуватися десантник- поки не знає ніхто.

Лікарі в погонах: « і психологи, і санітарна авіація »

Нелегкі будні тепер і у наших медиків. Михайло Карнаух, начальник Центрального клінічного госпіталю Держприкордонслужби України, полковник медслужби розповів «Після виступів ряду ЗМІ про наш госпіталь і анонімні дзвінки про нібито мінування установи ми змушені були двічі повністю евакуювати пацієнтів, у тому числі важких, і персонал разом з реанімацією, чого раніше ніколи не було. Тому давайте підемо від конкретики- скільки пролікувалося у нас за період проведення АТО, скільки ще в госпіталі. Все необхідне для лікування поранених є: препарати, обладнання, пластини для зовнішньої і внутрішньої фіксації уламків кісток, кінцівок, і продукти є. Дуже добре в цьому плані працюють волонтери. Але якщо ви питаєте, що потрібно бійцям, то перш за все, напевно, психологи: адже 18-20-річні пацани дізналися, що таке війна, і вимагають психологічної підтримки. Досить їм в очі подивитися, щоб зрозуміти це. Вони повертаються в мирне життя, а тут по телевізору йдуть шоу « Розсміши коміка », гламурні програми, як ніби на Сході не ллється кров і не вмирають їхні друзі. Важко часом пояснити, чому це відбувається »...

Днями глава Військово-медичного департаменту Міноборони Віталій Андронатій повідомив, що для перевезення поранених в зоні АТО не вистачає санітарного транспорту- повітряного і наземного. « Спеціальних санвертольотів у нас немає, і ми перевозимо бойовими Мі- 8, хоча це й небезпечно,- зазначив Андронатій.- Вирішується питання про 25 " швидких", а санітарна модифікація БТР- 4М, який виготовляється в Харкові, проходить випробування ». Тільки у Держприкордонслужби є свій санвертоліт. « Літали їм в Луганськ та інші населені пункти, де ведуться бої. Вночі та вранці там стрільба, відправляємо « сталеву птицю », а після обіду приймаємо поранених,- каже Карнаух.- Ми військовим медикам допомагаємо, а вони нам- медичний літак Ан- 26 « Віта ». Робимо спільну справу. Наші прикордонники лікуються в госпіталях Міноборони, а військові- у нас. Познайомився і з медиками « Айдара »: життя змушує проявляти взаємовиручку ».

Госпіталям: потрібні антибіотики і наші прапори

Всі українські військові госпіталі забезпечені медикаментами на 100 %. Але, як нам вдалося з'ясувати, не завжди медзакладам вистачає ліків, які закуповує держава. У Харківському шпиталі запевнили: необхідності в препаратах немає, але медики не відмовилися б від нових дихальних апаратів для реанімації: один коштує близько 170 тис. грн. « У нас їх достатньо. Але так як зараз ми їх інтенсивно експлуатуємо, було б непогано замінити апарати. Нам також необхідно три-чотири санітарних авто для евакуації поранених із зони АТО. У нас їх сім, і їх не вистачає. Вартість санітарного авто на базі, наприклад, « Газелі »- близько 200 тис. грн »,- пояснює начальник госпіталю Віктор Поліщук.

За словами харківських волонтерів, які з ранку до ночі приймають допомогу в спецкімнати госпіталю біля КПП, швидше за все розходяться побутова хімія, спідня білизна і мобільні телефони для зв'язку з рідними. «Хлопці будуть раді будь-яким моделям, головне- щоб телефон працював і був стартовий пакет »,- розповідає волонтер Ярина Чаговець. Їжею військові забезпечені, проте дуже радіють, коли їм приносять вафлі і груші. А ось яблука і мед в харківському госпіталі в надлишку, тому їх волонтери просять більше не приносити.

Медикаментів і предмети першої необхідності (капці, шкарпетки, футболки, спортивні костюми) потребують поранені прикордонники у Шпиталі прикордонних військ України (знаходиться в Києві). «Не вистачає антибіотиків широкого спектра дії, ліків для обробки опікових ран. Тим, кого в госпіталі « підлатали » і відправляють назад на кордон, ми збираємо міні- аптечки »,- розповіла нам столичний волонтер Тетяна Гайдаш. Також за її словами, прикордонникам на передовій не вистачає українських прапорів. « Знаєте, як воно буває в полях... При обстрілі згоряють особисті речі бійців, а там і прапори »,- каже Тетяна. Разом з іншими волонтерами вона просить приносити медикаменти, прапори та одяг прямо в госпіталь.