Щоліта під час чергової хвилі спеки туристи ставлять одне й те саме запитання: чому в Європі так мало кондиціонерів? Особливо це дивує тих, хто бував у США, де кондиціонер є майже в кожному будинку.
Цього літа Європу знову накрила спека: у Франції, Іспанії та Італії місцями було понад 40 градусів, у Парижі в червні — майже 41. Люди шукали порятунку на пляжах, у тіні парків і навіть купалися в міських фонтанах.
Кондиціонер є приблизно в кожному п’ятому європейському будинку — проти дев’яти з десяти у США. Щоправда, розкид величезний: в Італії (56%) він є вже у понад половини родин, в Іспанії — майже у половини, а в Німеччині та Англії — у лічених відсотків. Зате в офісах кондиціонерів значно більше, ніж у квартирах: у Німеччині охолодження є майже у 40% нових офісних будівель і лише у 4% нових житлових будинків.
Довгий час кондиціонери просто не були потрібні
Донедавна більша частина Європи не стикалася з тривалими періодами екстремальної спеки. Наприклад, у Парижі ще кілька десятиліть тому температура понад 35 градусів вважалася рідкісною подією.
У результаті європейці вкладали не в охолодження житла, а в опалення. Набагато важливіше було пережити прохолодну та вологу зиму, ніж кілька спекотних тижнів улітку.
Саме тому багато будинків будували з товстими кам’яними стінами, але без систем кондиціонування. Такі стіни нагріваються повільно й удень тримають прохолоду.
Блоків не видно з вулиці
В Європі величезна кількість будинків побудована сто, двісті й навіть триста років тому. Багато будівель перебувають під охороною держави.
У багатьох містах блок кондиціонера не можна повісити на фасад, який виходить на вулицю. Особливо суворі правила діють у центрах Парижа, Рима, Праги, Флоренції та інших старовинних міст, а в Парижі заборона стосується всіх будинків, не лише старовинних.
У результаті власникам квартир доводиться шукати складніші рішення. Блок ставлять у внутрішньому дворі, на даху поруч із димоходами, а в старих паризьких будинках — навіть у колишні «гард-манже», вуличні шафки, де до появи холодильників тримали продукти. З вулиці такі кондиціонери просто не видно.
Заважає й оренда: у Німеччині власне житло має менш ніж половина родин. Блок на фасад без згоди власника та сусідів не повісиш, тому багато хто купує мобільний кондиціонер зі шлангом у вікно — на нього дозвіл зазвичай не потрібен.
Електрика в Європі дорога
У більшості європейських країн електрика помітно дорожча, ніж у США: у середньому по ЄС кіловат-година коштує близько 29 євроцентів, в Америці — близько 16. Тому багато мешканців намагаються обходитися вентиляторами.
Європейці звикли рятуватися інакше
Старше покоління європейців десятиліттями жило без кондиціонерів, а на півдні Європи давно навчилися рятуватися від спеки по-своєму.
Удень люди закривають ставні та вікна, щоб не впускати гаряче повітря. Ставні при цьому ззовні: вони зупиняють сонце ще до скла, а штори затримують його, коли спека вже в кімнаті. Зовнішні ставні на південних і західних вікнах можуть зменшити потребу в охолодженні на 20-60%.
Провітрювання влаштовують пізно ввечері або рано вранці, коли температура спадає.
В Іспанії, Італії та Греції досі прийнята довга перерва в найспекотніші години дня — сієста. У невеликих містах багато крамниць закриваються на кілька годин після обіду.
Але ситуація швидко змінюється
Якщо ще двадцять років тому кондиціонер в Європі вважався скоріше розкішшю, то сьогодні його дедалі частіше сприймають як необхідність.
Зміна клімату призводить до того, що періоди екстремальної спеки стають довшими та трапляються частіше. У результаті кондиціонерів у квартирах стає більше майже щороку.
Особливо швидко їх встановлюють у Франції, Німеччині та Англії — країнах, де раніше кондиціонери були великою рідкістю. У Франції за чотири роки частка родин із кондиціонером зросла майже вдвічі, до чверті, в Англії — теж удвічі, але лише до 4%.
До того ж багато з цих кондиціонерів — теплові насоси «повітря — повітря»: влітку охолоджують, а взимку гріють. В Італії систему, яка вміє і те й інше, мають уже 40% родин, а у 2021 році було близько третини.
У нас ще у 2020 році кондиціонер був приблизно у кожної сьомої родини, а в містах — у кожної п’ятої. При цьому кіловат-година для українських родин коштує втричі дешевше, ніж у середньому по ЄС.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!