Посеред білого дня людей тут практично не зустрінеш, бояться обстрілів, ховаються по підвалах. Місцеві переконують, що дітей у селі немає - вивезли.
Будинки в Гранітному виглядають настільки розбитими і старими, як ніби стоять тут з Другої світової війни. Купують тут тільки саме необхідне. Ритм життя тут визначають обстріл і паузи між ними.
Головна мета бойовиків - вибити важкою артилерією українську бригаду, яка тримає передову. Наші військові витягли з бою пораненого росіянина і надали медичну допомогу. Інакше б помер. Хлопець - з Воронежа, втратив ногу і спробував пояснити, чому він тут - мовляв, приїхав рятувати українців від "фашизму". Але "фашистів" бачив тільки в інтернеті і по телебаченню - російсько-пропагандистському.
У бліндажі - чи не єдине місце в Гранітному, де є світло. Хоча і працює від генератора, але світліше, ніж де. Але найгірше, кажуть чоловіки, - миші. Вони можуть не тільки гризти їжу, але і ненароком здетонувати гранати.
