Художниця Ольга і архітектор Дмитро Уханови до цього виїжджали з обстрілюваного міста в Крим і повернулися додому лише кілька днів тому.
Коли молоді батьки виходили на прогулянку, в їхньому селищі Перемога було тихо, проте через мить пролунав страшний гуркіт - сім'я потрапила під раптовий обстріл. У цей момент мама Ольги Наталя йшла по іншу сторону дороги. Почувши вибух, вона побачила, як її діти впали горілиць, а в коляску з маленькою Сонечкою полетіли осколки. 24-річний Дмитро загинув на місці, 22-річна Оля - трохи пізніше на руках у лікарів. Дівчинка отримала множинні осколкові поранення, але все ж вижила - жорсткий корпус коляски захистив дитя від смертоносних ударів. Зараз за дитиною доглядають бабуся і прабабуся. Нестерпне горе підкосило жінок, але треба кріпитися, адже маленькій Софії любов і турбота близьких зараз життєво необхідні.
У донецькій обласній травматології Соні зробили операцію - хірурги зібрали крихітну ручку буквально по кісточках.
- Одну фалангу пальця довелося видалити, але лікарі кажуть, що ручка буде діяти. Осколки прибрали з ніжки і пупка. Лікарі поки не говорять, коли випишуть Соню - її ще чекає довгий процес реабілітації, - каже бабуся Галина Іванівна.
Втім, навіть після виписки, їхати з охопленого війною міста бабусі з онукою не збираються. З гіркотою в голосі пояснюють своє рішення так само, як більшість жителів Донецька, які залишилися тут, не дивлячись на жахливі обстріли: "Куди нам їхати, та й кому ми потрібні?"
Зараз Галина Іванівна намагається привчати грудну Соню до дитячого харчування, але дівчинка все одно відчайдушно потребує маму. Сонечка ще не розуміє, що сталося і не дивлячись на біль у зраненій ручці, бігає по палаті, посміхається і чекає, що батьки повернуться.
