Рано вранці 5 лютого на трасі біля Дебальцеве українські військові знімали покручені російські танки Т-72, розбиті днем раніше.
Бронетехнікою справа не обмежилася: за даними прес-центру АТО, того дня тут знищили 190 бойовиків.
Подібні успіхи - далеко не поодинокі. Майже рік бойових дій зробив зі Збройними силами України (ЗСУ) неможливе: з пострадянського формування, що не має грошей, досвіду, сучасних озброєнь і боєздатних частин, вони перетворилися на реальну силу, здатну протистояти регулярним частинам накачаною нафтодоларами і майже нескінченними людськими ресурсами армії Росії.
Інфографіка
“Навесні минулого року при розмові з російським спецназівцем. Той був упевнений, що захоплять Україну в два рахунки,- згадує Павло Фельгенгауер, російський військовий аналітик.- Але українці навчилися чинити опір. Якщо б російські специ знали про це, то десять разів подумали б, перш ніж вплутуватися у війну".
За короткий проміжок часу в українській армії в десять разів зросла кількість боєздатних солдатів, відродилася рід військ, артилерія, за рік надійшло нове озброєння, а підбита техніка активно ремонтується.
Інфографіка
Крім того, в цьому році Кабмін затвердив рекордне військове замовлення, розмір якого в шість разів перевищує те, що держава витратила на озброєння в 2014 р.
Важливу роль у відновленні і організації постачання армії відіграють волонтери.
Але неповоротка бюрократія в Міністерстві оборони, корупційна складова і відсутність деяких сучасних видів озброєнь все ще залишають українську армію вразливою.
“Після Донецького аеропорту армія повірила в себе. Недоліків багато, але тепер нам хоч не соромно дивитися іншим в очі",- каже Дмитро Тимчук, народний депутат і військовий експерт групи Інформаційний опір.
Армія у справі
Коли на початку квітня 2014 -го будівлю міліції у Слов'янську захопили озброєні терористи і почалося АТО, на стіл міністра оборони лягла доповідна записка: в країні є 200-тисячна армія, але розмір боєздатних сил - лише 6 тис. осіб.
В цей момент стало зрозуміло, що армії в країні немає, розповідає в. о. прес-секретаря Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов.
На папері в 2014 році в сухопутних силах налічувалося 2 танкові, 8 мотопіхотних, 4 аеромобільних-десантних, 1 ракетна та 3 артилерійських бригади. Але на ділі командування могло розраховувати лише на бійців високомобільних десантних військ, згадує Селезньов.
Приміром, 25 аеромобільна бригада вважалася тоді однією з кращих у військах: її офіцери пройшли стажування в Форт-Брегг, знаменитому центрі підготовки десантників і спецназівців американських "зелених беретів".
Минуло десять місяців. У лютому 2015-го глава Міноборони може розраховувати вже на зовсім інші ресурси.
Так, число підлеглих йому з'єднань кардинально не змінилося - всього додалася одна нова десантна бригада, 81. Але особовий склад усіх частин доукомплектували за нормами воєнного часу, в результаті чого в деяких бригадах бійців стало в 3-4 рази більше.
А головне, сталося різке - майже в 12 разів - зростання боєздатності: тепер міністр може розраховувати не на 6 тис., а на 70 тис. воїнів. І це будуть люди, які не просто пройшли через які то стажування, а по справжньому воювали.
На думку Тимчука, зараз українська армія реального бойового досвіду перевершує збройні сили багатьох країн НАТО.
“Україна раніше бігала за чужим досвідом. А тепер офіцери, сержанти, навіть солдати можуть повчити будь яку натовську країну",- говорить парламентарій.
Військовий досвід цінний насамперед тим, що помітно підвищує ефективність дій на полі бою. Селезньов пояснює: умови реального протистояння вчать комплексного вирішення що стоять перед підрозділами завдань.
Розвідка, обробка артилерійським вогнем - і лише потім атака: так, приміром, має виглядати наступ, щоб воно було успішним. Та саме подібним чином нині діють українські війська.
Бої на сході дали українській армії ще один цінний козир - вміння діяти нестандартно, в залежності від обстановки, а не так, як написано в статуті.
Ігор Сутягін, науковий співробітник Британського королівського інституту оборонних досліджень, говорить, що українська армія швидше відійшла від підручників і швидше перейшла в бойовий режим, ніж росіяни. "Їх [українців] дії часом нестандартні та неординарні",- вважає експерт.
Заслуга ЗСУ ще й у тому, що вони активно, в повну силу і з толком використовують артилерію.
Особливо це проявляється в так званій контрбатарейної боротьби, тобто виявлення і придушення ворожих гармат.
У цьому компоненті українська армія, вказує Сутягін, виявилася досить ефективною. За його даними, таким чином українці придушили не тільки ворожі гармати, але і дух російських артилеристів та інших військових.
Дії українців часом неординарні, - Ігор Сутягін, науковий співробітник Британського королівського інституту оборонних досліджень
Ті, мовляв, сильно деморалізовані і в неофіційних розмовах зізнаються, що звикли до стану, коли "ми садимо артилерією, а нам відповідають максимум з "зеленки" гранатометом".
В Україні з "зеленки" на них часто звалюється справжній шквал вогню у відповідь.
“Тепер вони перебувають під артилерійським вогнем високої щільності. Виявилося, що російська армія і сепаратори психологічно для війни не були готові. Їх готували до легкої прогулянки, а легкої прогулянки під артилерійським вогнем не вийшло",- каже британський експерт.
Грамотне використання бронетехніки Селезньов також називає сильною стороною української армії. Танки, БМП і БТР для ЗСУ - не просто зброя атаки, але і тимчасові укриття. До речі, згідно з рейтингом Global Firepower, українці мають на озброєнні 4,1 тис. танків проти 15 тис., якими володіє армія РФ.
