Чому смерть у Костянтинівці була неминучою

Смерть семирічної Поліни під гусеницями українського військового тягача в Костянтинівці показала, що поки рано говорити про те, що "армія вже інша". Україна рано чи пізно отримала б подібний результат багаторічного структурного знищення армії, і нездатність швидко змінити кадрову і правову політику у ЗСУ в умовах жорсткого цейтноту. Пропагандисти Москви шукали дитячу смерть від рук карателів на українській території, серед розіп'ятих хлопчиків у Слов'янську, і, раптом, отримали подарунок. Тепер тест на адекватність проходять українські правоохоронці, військові і суд. Підпілля "ДНР" випробував тактику дій у прифронтовій смузі. Конспірологи отримали просто неоране поле, в соцмережах розвернулася чергова "битва". У сухому залишку: смерть дитини в мирному місті серед білого дня, присяга міліціонерів, армійська дисципліна... І пияцтво в армії.

Що було

У центрі Костянтинівки гусеничний тягач радянського зразка на прізвисько "мотолаба" (МТ-ЛБ), на твердих покриттях начебто асфальту малопередбачуваний, під керуванням імовірно (нехай спочатку розберуться експертиза і суд) п'яних бійців ЗСУ, зрізав перехрестя та збив жінку з двома дітьми. Семирічна Поліна загинула, її мати опинилася в лікарні з роздробленим стегном, племінниця, двомісячна дівчинка, що була в колясці, дивом вижила і майже не постраждала. На місці трагедії виник стихійний мітинг, поступово переростал в акцію протесту. У першій його хвилі брали участь і люди, що знали сім'ю загиблої. Полетіли камені в гуртожиток, де розквартировані українські військові.

До вечора гнів місцевих розгорівся в буквальному сенсі. До гуртожитку підтяглася молодь у балаклаві і медичних масках - до двох десятків людей, з ними близько сотні менш організованих, але, говорять, посилених алкоголем. Спалахнули кілька автомобільних шин, слідом УАЗик і автобус. На перехресті, де сталося ДТП, загорівся міліцейський "Фольксваген". "Мотолабу" підпалити не вдалося.

Саме біля гуртожитку прозвучали попереджувальні постріли, які, стараннями ЗМІ та войовничого радника глави МВС Антона Геращенка, перетворилися в "вогонь на поразку".

Далі вуличні заворушення тривали в основному в соцмережах.

П'ята колона

Спрацювала міліція? Місцева - ні. У місті кажуть, що був запущений слух, мовляв, вона не буде перешкоджати атаці протестувальників на місця дислокації ЗСУ. Тобто, не вжила запобіжних заходів, кажучи протокольною мовою. З одного боку, який їй сенс вступати в конфронтацію зі справедливо обуреними сусідами, при мізерній зарплаті і в очікуванні перевірок на поліграфі. З іншого - де гарантія, що в цьому складі правоохоронців немає прихильників "ДНР"?

У той же час, "понаїхали", як кажуть місцеві, правоохоронці з різних регіонів України вільно проявляли ініціативу і блокували "костянтинівський майдан", в результаті чого двоє обвинувачених в організації масових заворушень, взяті під варту, ще двоє затримані. Вчора прокуратура повідомила, що вже четверо. Могли б і більше. Але навіщо розпалювати?

Спроби розгойдати Костянтинівку продовжилися і наступного дня. На мітинг городян прибутку давно відомі персонажі. "Там були місцеві професійні "плакальниці". Вони і боролися за екологію і проти неї - за все що завгодно", - розповідає місцевий житель Олександр Меланченко. За його словами, було помітно, що вибудовувалася картинка для російських телекамер, але ефекту, схоже, досягнуто не було. Спроби яскраво і люто "відправити бандерівців додому" тим же ввечері і в день похорону Поліни також виявилися помноженими на нуль для українського глядача. Для російського і "ДНР/ЛНР" - час покаже.

Висновок: в цей раз, з невеликою затримкою, правоохоронцям і військовим вдалося консолідуватися, і купірувати на місці російську весну в підконтрольній Україні Костянтинівці. Якщо згадати заяви мережевих аналітиків, що з Костянтинівки хвиля "бунтів" може піти на Артемівськ, Маріуполь і т. д. - це результат.

Градус війни

Адекватність поведінки бійців ЗСУ, Нацгвардії і добровольчих батальйонів на підконтрольній території Україні була і залишиться навіть при загостренні військової обстановки актуальною. Що б не сказала експертиза про бійців з "мотолаби", народ впевнений - п'ють. І це правда, як би не заперечувала поширення пияцтва у військах наша пропаганда, і не розкручувала до формату витверезника ворожа. "До нас періодично надходять сигнали на "гарячу лінію". То помітять бійців, які купують самогон у місцевих дилерів. На блокпості надають з боків, з точки зору постраждалих - звичайно ж, п'яні. Але це не масово. Окремі випадки, і з ними розбираються дуже жорстко", - розповідає керівник ГО "Оборона Маріуполя" Денис Гаврилов. "Гарячу лінію" ОМ відстежують всі силовики сектора "М" і на неї ж просять телефонувати, якщо помітять п'яних в камуфляжі.

У той же час прес-офіцер штабу сектора Олег Сушинський стверджує, що зафіксованих випадків немає. "В наш час камуфляжну форму може надіти кожен, і люди мало розбираються, хто це", - вважає він.

Координатор мобільного госпіталю ім. Пирогова Євген Степаненко також переконаний, що факти є. За його оцінками, вживають не більше 10% військовослужбовців АТО. "Я не володію статистикою, не істина в останній інстанції, але приблизно так, не більше", - говорить він.

А хто не п'є?

З психологічною службою в армії, як би багато про це говорили - проблема. Алкоголь як традиційне антистресовий засіб просто пояснити на прикладі шахтарів Донбасу. Є у них в ходу такий термін - "пляшка". Уявіть гірника, вибрався на поверхню з кілометрової глибини живим і цілим. Він не побіжить розглядати шкільні малюнки своєї дитини. Він посидить з колегами, бажано на природі, щоб "змити" страх, розслабити нерви хорошою дозою горілки/самогону. Така традиція. "Так і тут. Хлопці вбивають спиртним страх, знімають стрес. І як у шахтарів бугор (бригадир, - ред.) повинен бути своїм, так і в армії, після передовій, командир цілком може випити з бійцями. А почне пресувати - можуть і послати, а то дивись і ще дужче...", - каже донецький шахтар у минулому морпіх, Олександр Скипин.

На передовій, до речі, п'ють менше всього. Так випливає з розповідей опитаних бійців. По-перше - ніколи, по-друге - всі розуміють, що якщо втратиш координацію, жити тобі недовго. Проблеми починаються на ротації, звільнювальних, коли ти вийшов з пекла, і треба себе зайняти. І тут вже все залежить від особистих пристрастей і авторитету командира. Чи дозволить він, дозволиш сам собі переступити межу.

Страх і жах кремлівської пропаганди - добровольчі батальйони, до речі, абсолютні непитущі, порівняно з частинами ЗСУ та Нацгвардією. Причин тут безліч, але основна - хлопці воюють усвідомлено, не за призовом. Зірватися не дадуть свої ж, ще й покарають по перше число.

Що далі

Без створення системи противаг, грубо кажучи - батога і пряника, пияцтво в армії не викорінити. Особливо під час війни. Відродження гауптвахти, кримінальні покарання, військова прокуратура - лише фактори страху, і не для бійця, який побував під обстрілом "Граду". Та й командир підрозділу сто разів подумає, чи здавати прокуратурі підлеглого, яка накоїла справ по п'янці. Це, перш за все, удар по ньому, оскільки не налагодив дисципліну. У підсумку все впирається в професіоналізм комскладу. Чи зможе він зайняти бійців бойовою підготовкою, замість "копати звідси і до післязавтра". "Взяти артилеристів, з якими я стикався. Їм голову підняти колись, постійно орють. Або аеромобільні частини. Ті, з якими я спілкувався - те ж саме. Звичайно, там не до п'янки. Колись", - розповідає Євген Степаненко з мобільного госпіталю.

Костянтинівка - приклад того, як не треба організовувати тилове розташування ЗСУ. Якщо п'яні солдати можуть махнути через місто на гусеничному транспорті, то уявіть бардак з постачанням і дозвіллям. А якщо наданий сам собі боєць, і в очі не бачив збройової кімнати, де зобов'язаний здати свій АК перед увольнительной, піде поїсти, що відбудеться у закладі, де поруч з ним раптом обідають місцеві, нелюблячі "бандерівців"?

Напевно вбивці Поліни будуть показово покарані, але це не гарантія, що подібне не повториться. Якщо молодший, середній командний склад як і раніше буде триматися лише патріотизмом і спогадами про радянську армію, не бачачи справедливої армійської системи, власного майбутнього, бонусів для дітей, сім'ї та гарантій - справи не буде. Справа буде для російського Кисельова. Який розповість, що Поліну вбили навмисно.