Життя після пекла: солдат тягне назад в окопи, а дружинам доводиться частіше повторювати "Я тебе люблю"

У зоні військового конфлікту продовжується демобілізація українських військовослужбовців, яка проходить згідно з указом президента України Петра Порошенка. Нинішній "дембель" – це ті військовослужбовці, які були покликані в першу хвилю мобілізації навесні минулого року. Як себе почувають демобілізовані і як до їх повернення готуються рідні та близькі на спеціальних курсах.

ДОДОМУ."В Україні йдуть заходи по звільненню з військової служби раніше мобілізованих військовослужбовців. До 1 травня додому повернуться більше 35 тисяч військових, при цьому близько 20 тисяч осіб уже демобілізовані", – розповів спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов. Військовий потенціал Збройних сил України не постраждає від такого великого відтоку загартованих військових. Адже, по суті, солдати, які повернулися додому, перебуватимуть у резерві. "У разі необхідності ветерани в найкоротші терміни зможуть знову повернутися на передові рубежі", – додав Селезньов.

Разом з тим багато українських військовослужбовців, які повернулися додому, розповіли, що вже через пару днів цивільного життя їх знову тягне на фронт. "На цивілці життя тече зовсім інакше, – говорить військовослужбовець Олександр. – Буквально сотня кілометрів від того місця, де рвалися снаряди і падали "Гради", а тут люди ходять з розслабленим виразом обличчя. Контраст просто дикий. Поки весь Донбас виживає і бореться з ворогом, тут мирне життя, ніби нічого й не відбувається. Я теж заново вчуся жити мирним життям. Дуже переживаю за хлопців, які зараз там знаходяться. Вже зараз мене тягне назад в окопи. Щоб нерви не здавали, гризу насіння – начебто заспокоює". Також військові розповідають, що готові повернутися в армію. "Раніше, коли все тільки починалося, у нас не було ні спорядження, ні підготовки. Я просто дивуюся, як живий і цілий залишився. Зараз ми набагато боєздатніші, ніж були рік тому. Відпочину і, напевно, піду на контракт. Багато хто подейкує про контракт. Після війни ми вже й не бачимо себе на цивілці", – поділився боєць батальйону Єгор.

НЕ ВТРАТИТИ. Рідні вже чекають не дочекаються своїх улюблених синів, чоловіків, батьків і братів. Однак психологи говорять про складнощі, які чекають сім'ю після повернення чоловіка з війни в мирне життя. "Половина солдат повертається з війни з посттравматичним стресовим синдромом. Їх сім'ям треба навчитися з цим жити", – говорить психолог Анна Шиманєва. Саме тому в багатьох містах України відкрито курси психологічної допомоги сім'ям військовослужбовців та учасників військової операції. "Наша група почала роботу з січня 2014 року, після подій на Майдані, – розповіла член психологічної служби допомоги населенню при Херсонському відділенні Української спілки психотерапевтів Олена Неннова. – В результаті роботи з військовослужбовцями актуальним стало питання підтримки сімей військових. Так з'явилася жіноча група для сімей військовослужбовців, мета якої – підтримка сім'ї в стабільності. У всіх є індивідуальні та загальні проблеми: наприклад, жіночо-чоловічі стосунки, профілактика безсоння, конфлікти. Ми вчимо жінок, як не втратити себе і знайти сили для підтримки чоловіка, що робити, якщо чоловік агресивний або дратівливий, де змовчати, а де краще поговорити". А практичний психолог Валентина Варфоломєєва розповіла, що курси з'являться і в Кременчуці. "Ступінь травматизації, наприклад, у дружин і матерів, дуже різниться. Одна справа – чекати з війни сина, свою дитину, інша – чекати чоловіка. Ці моменти вимагають індивідуальної роботи з кожним", – підкреслила Варфоломєєва.

"ПИШАЮСЯ ТОБОЮ!" Одностайні психологи в тому, що тим, хто повернувся з війни, як повітря необхідні слова підтримки і схвалення. "Обов'язково говорити чоловікові про почуття: "Я тебе люблю, "Я дуже сумувала", "Я рада, що ти повернувся живий" і найголовніше – "Я тобою пишаюся!", – поділилася Олена Неннова.