Боєць АТО з Ізраїлю: «Російських військ на Донбасі дуже багато, але правда, вони і дохнуть, як мухи»

Після закінчення війни він планує продовжити службу в лавах українських збройних сил.

Гриша розповів про те, як перший раз потрапив в Україну. За його словами, спочатку він планував переїхати жити до Європи, і навіть пробув там півроку, вирішивши влаштуватися в Барселоні.

«Їхав назад до Росії автостопом. Мене не пустили в Білорусь і довелося її об'їжджати. Машина, яка підібрала мене їхала у бік українського кордону. Так я потрапив до Києва. Познайомившись з місцевими панками, я вирішив, що буду зустрічати 2014 в Україні...6 Лютого я повернувся в Україну, 8 вже прийшов на Майдан, а 18 лютого застав бої в Маріїнському парку, під ранок був контужений », - розповів він.

Після цього Гриша записався в одну з сотень Самооборони, а потім відправився воювати на Донбас. На даний момент, Гриша знаходиться на ротації 93-й механізованої бригади, яка умовно називається «Дніпропетровською».

Крім цього боєць розповів і про безліч російських солдатів, з яким стикався під час протистоянь.

«Їх дуже багато. Особливо останнім часом. Але правда, вони і дохнуть, як мухи. Вони бояться лобового зіткнення і при подібних зустрічах несуть дуже великі втрати. Їх командування їх не шкодує. Часто потрапляють під самообстріли, викликаючи вогонь артилерії "на себе", бо не можуть вести ефективний ближній бій », - сказав він.

За словами Гриші, велика кількість бойовиків переходили на бік України.

«Перед звільненням Щастя, після дрібного бою, ми взяли в полон одного з командирів сепаратистів і його команду. Один з полонених просився йти з нами і в підсумку він провів нас через мінні поля. Завдяки йому ми зробили несподівану атаку. Цей же полонений брав участь у деяких атаках добровільно. Причиною виявилося, то що його загнали на війну за ЛНР під загрозою сексуальної розправи над його дружиною і дочкою », - розповів «Єврей».

Також Гриша зазначив, що це не єдиний випадок, коли бойовики переходили на українську сторону, розуміючи, що вони помилилися. Були навіть випадки, коли полонені відмовлялися змінюватися і покидати розташування.