Навколо блокади ДНР-ЛНР розгорівся конфлікт

Україна опинилася у надзвичайно складній ситуації, коли практично на кожну з численних проблем немає однозначної відповіді. Точніше, їх кілька, і вони взаємовиключні. Наприклад, як провести структурні реформи під час війни; хто дасть гарантію, що Україна переживе реформування в умовах війни? Або як ввести такий необхідний для залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій вільний курс гривні, якщо на тлі об'єктивних панічних настроїв бізнесу і населення гривня буде стрімко падати до нескінченності? Або який сенс в реформі ЖКГ і рентабельних комунальних тарифах, якщо більшість українців елементарно не заробляє на те, щоб не замерзнути взимку?...

Чергову таку проблему підняв донецький губернатор Олександр Кіхтенко. Фактично він виступив проти блокади ДНР. Адже там працюють підприємства, які платять податки не тільки терористам, але і Україні. А ще там живуть наші співгромадяни, які ні в чому не винні... Але найголовніше навіть не в цьому, а в тому, що бізнес по будь-якому знайде схеми, як обійти блокаду. Чим жорсткішою буде блокада, тим витонченішими стане контрабанда...

Якщо чесно, автор цих рядків розуміє, що Кіхтенко, від його більш патріотичного колеги Геннадія Москаля, теоретично прав. Але в той же час поки йде війна, блокада потрібна обов'язково.

Чисто теоретично, з усіх вище вказаних дилем з взаємовиключнимимі рішеннями є один раціональний вихід: жорстке військове положення з скасуванням вільного обігу грошей, політичної свободи, приватної власності, прав людини і підпорядкуванням всієї країни «сержантам». Але практично Україна навряд чи зможе його ввести, а якщо раптом введе, то навряд чи переживе. Тому і така теорія не годиться в принципі.

Між тим, не позбавлені сенсу сумні роздуми Кіхтенко вже стали об'єктом великої політики. Представник «Народного фронту» міністр ВД Арсен Аваков закликав звільнити Кіхтенко, як колаборанта. Його вже підтримав представник «Батьківщини» міністр молоді та спорту Ігор Жданов. Фактично це тиск на Петра Порошенка, оскільки саме він призначає губернаторів, тим більше що мова йде про цивільно-військові адміністрації.

Але його відставка однозначно не вирішить підняту ним проблему. А взагалі, напевно, Авакову перш, ніж вимагати «голови» Кіхтенко, варто було йому зателефонувати. Раптом, він йому сказав: «знаєш, Арсен, це я так сказав, тому що важко з місцевими говорити - вони ж на мене тиснуть, а так я ніби як озвучив те, що хочуть чути...» Авакову не знати, що політики говорять те, що популярно в тій чи іншій місцевості або ситуації?