1. Серія політичних вбивств продовжать залишатися темою номер один для експертів і журналістів. Мабуть, уперше за свою історію Україна зіткнулася з таким явищем вже досить масового характеру. У свій час вбивства політиків і журналістів буденною справою у Франції, а потім і в Італії. Німеччину багато років лихоманило від лівих терористів з «Фракції Червоної Армії». Настала черга України випити чашу політичного терору. Зараз багато обговорюючи особистості Калашникова і Бузини вказують на їх проросійські політичні погляди. Насправді це були не просто виразники інтересів Росії, а справжні солдати «Російської імперії». Бузина вів відкриту антиукраїнську пропаганду, а Калашников своїми діями сприяв приходу російської окупації Криму та війні на Донбасі. Їх загибель абсолютно вписується в ті втрати, які понесла РФ у цій війні. Просто з ладу вибуло двоє бійців.
2. У Широкіно знову почалися бої. Навіть присутність місії ОБСЄ не завадило нових зіткнень, які переросли у справжній бій. Очевидно, можливості спеціальної моніторингової місії практично вичерпані. У європейців немає можливості зупинити бойові дії використовуючи дані їм повноваження. Потрібен інший інструментарій, потрібні війська ООН. Зараз, коли сепаратисти готуються до нового наступу українські влади склавши руки, спокійно дивиться за розвитком ситуації навіть не намагаючись на неї вплинути. Точно також було й на початку січня. Чим це все закінчилося ми добре пам'ятаємо. Порошенко потрібно бити в усі дзвони, щоб заморозити негативний розвиток ситуації. Армія ще не готова до того, щоб відбити наступ противника. Для її реорганізації необхідно хоча б кілька років. Зараз потрібен світ або хоча б таке перемир'я, як воно було в останні два місяці.
3. Україна продовжує добиватися реструктуризації зовнішнього боргу країни. Міністр фінансів України Наталія Яресько вважає, що зможе домогтися до кінця травня прийнятного для України результату. Зараз умови запропоновані комітетом кредиторів є для нашої країни не прийнятними. Слід сказати, що багато обіцянки Заходу, які надавались в період революції й одразу після неї так і залишилися обіцянками. Свого часу Польща отримала списання більшої частини боргів, що дало можливість країні провівши ефективні реформи досягти економічного зростання та стабільності. Україна таких бонусів не отримала. І це факт.
4. Незважаючи на те, що в Україні вже прийняті закони про декомунізацію в окремих містах тривають стихійні акції з демонтажу пам'ятників лідерам радянської епохи. Місцева влада, як правило, не проявляють активності, а часом навіть перешкоджають активістам зносити те, що не вписується в рамки цивілізованого суспільства, коли сотні міст України обтикані монументами творцям голодомору і вбивцям українських патріотів. У цій ситуації владі давно пора почати наводити порядок видавши відповідні розпорядження з постановкою термінів виконання. Тільки так можна досягти і порядку і дотриматися норми закону.
