Днями одесити, які побували на залізничному вокзалі, могли чути замість "Біля чорного моря" Утьосова і "Пісні про Одесу" з оперети Дунаєвського пісню української виконавиці Наталії Бучинської. "Є на світі моя країна, де червона цвіте калина...", – лунало з динаміків.
Багато задалися питанням: куди поділися легендарні композиції, які більше, ніж півстоліття проводжали і зустрічали поїзда. Виявилося, їх вирішили замінити на хвилі декомунізації.
- Це не ми придумали, - розвів руками черговий по вокзалу. - Надійшов наказ згори про те, щоб грали пісні державною мовою.
Член Всесвітнього клубу одеситів, письменник Анатолій Горбатюк згадує, як з дитинства звик чути на вокзалі голос Утьосова. За його словами, пісня "Біля Чорного моря" стала візитною карткою міста практично відразу після того, як її заспівав Леонід Осипович.
- Ми навіть хотіли, щоб вона стала гімном Одеси, але коли вирішували питання, постановили, що мелодія в ритмі вальсу не дуже тягне на гімн, - поділився письменник. – Я добре ставлюся до всього українського, але навіщо ж ламати те, що пережило всіх царів.
Найбільше такого кроку здивувалися історики: мовляв, пісні, які багато років є візитною карткою Одеси, не мають відношення до комунізму.
- Одесити люблять Львів саме як Львів, а Київ - як Київ. Непогано б, щоб Одесу любили як Одесу. Адже патріотизм полягає в тому, щоб зберегти самобутність регіонів, - вважає одеський психолог Ігор Геллер.
Втім, незабаром після обурених реплік городян на вокзалі знову зазвучали старі композиції. У прес-службі відомства запевняють, що пісню Бучинської "Моя Україна" запустили в тестовому режимі, але так як зміни не припали до душі одеситам, поки все залишиться, як було.
