Вже з нового року Україна заживе за новими економічними правилами:

з 1 січня 2016-го набуде чинності Угода про зону вільної торгівлі між Європою і нашою країною. Про це вчора заявив президент Петро Порошенко і днями підтвердили в Євросоюзі.

Нагадаємо: угода повинна була почати діяти в цьому році, але її перенесли на рік на прохання Росії, яка побоювалася, що через відсутність обладнаного кордону з Україною в РФ хлинуть дешеві (через відсутність ввізних мит) європейські товари.

Наступні переговори з цього питання між представниками Євросоюзу, України і Росії на міністерському рівні заплановані на 7 вересня в Брюсселі. Видання з'ясувало, що зміниться для пересічного українця у разі набуття чинності угоди.

ЕКСПЕРТИ. Економісти різких проривів не обіцяють. Як роз'яснив президент Украналітцентру Олександр Охріменко, угода передбачає 10-річний перехідний період, протягом якого Україна повинна перебудуватися на “європейські рейки” (так звані 7 правил торгівлі з ЄС можна розглянути в інфографіці нижче).

Але з 1 січня 2016 р. нам доведеться скасувати або знизити майже всі загороджувальні мита на євротовари, які ввозяться в Україну (мита від 5 до 15%), як це зробили в односторонньому порядку для наших товарів країни-члени ЄС у період з травня по листопад 2014-го, щоб допомогти Україні у боротьбі з економічною кризою.

Втім, за словами Охріменка, це допомогло недостатньо, Україна заробила близько $1 млрд (за курсом 13,5 грн/$), бо залишилося квотування на продаж в ЄС наших основних продуктів експорту зерна, м'яса, металу. Воно не скасовано й досі.

“Європа через спад економіки гостро потребує 40-мільйонного ринку України, тому хоче якомога швидше ратифікувати угоду, — упевнений керівник проекту “Успішна країна” Андрій Блінов. — Рік тому вони пішли на відстрочку на догоду Росії, але зараз ситуація змінилася, і через політику, яку РФ веде на Донбасі, більше строки переноситися не будуть. Це своєрідні додаткові “санкції”.

Більшість мит скасують відразу, але на низку товарів — поступово, наприклад, на авто за 5 років з 7,5% до 0% з 1,5% на рік (ми захищаємо свого виробника). Втім, на думку екс-секретаря Кабміну економіста Віктора Лисицького, зараз ця проблема для російської влади є малоактуальною, оскільки, по-перше, рубль впав, а значить євротовари стали значно менш доступні росіянам, ніж рік тому. По-друге РФ ввела жорстку політику заборон на ввезення і почала фізичне знищення “підозрілої” продукції.

“Після скасування ввізних мит імпортні товари подешевшають, але українці виграють не сильно, бо гривня за рік знецінилася майже удвічі. Наприклад, іномарка коштувала тоді $20 тис., а буде коштувати $19, але в серпні 2014 р. це було 270 тис. грн, нині — 440 тис. грн”, — підрахував Лисицький.

Плюси і мінуси євроінтеграції

Серед позитивних моментів експерти називають те, що український середній бізнес (продукти сільського господарства, сфера послуг, IT-технології) отримує реальний шанс виходу на ринок ЄС, і за умови адаптації до євростандартів зможе розвиватися, а це веде до додаткових надходжень у бюджет у вигляді податків та створення нових робочих місць.

Ну а після скасування мит для споживачів подешевшають товари з ЄС: насамперед це побутова техніка — холодильники, пральні машини, мікрохвильові печі і т. д. Але, за словами експертів, виробники продуктів харчування і легпрому зіткнуться з більш жорсткою конкуренцією.

Насамперед це стосується сирів, сала, м'яса (Польща), макаронів (Польща, Італія), галантереї (панчохи-шкарпетки з Литви), кондитерських виробів (Німеччина). Це може призвести до банкрутства значної кількості підприємств, і, як наслідок — падіння доходів у бюджет.

Як бізнесу стати “європейцем”

За словами експертів, для підтримки нашого бізнесу владі необхідно зайнятися розвитком ринку експортно-кредитних агентств, які у всьому світі кредитують зовнішньоторговельні операції або страхують їх від ризиків.

Головна умова виходу на євроринки, на думку інвестдиректора компанії Horizon Capital Василя Тофана, — прозорість бізнесу, адже іноземні замовники не захочуть мати справу з сумнівними структурами. Експортери можуть спробувати залучити західні інвестиції або домовитися про кредити, адже виведення товару за кордон не може обійтися в $1 млн.

“Інвестори обов'язково дадуть гроші, але це можуть бути розробки, досвід, зв'язки. Під західні гарантії, наприклад, простіше залучати кредити в банках”, — вважає співвласник Impel Griffin Віталій Опанасюк.

А фахівці компанії Corum Group запропонували сім конкретних кроків, які допоможуть українському бізнесу вийти на європейські ринки. Перше — визначити цільовий ринок, оцінити конкурентоспроможність компанії;

друге — українській компанії варто замовити маркетингове дослідження місцевим фахівцям, щоб краще орієнтуватися в ситуації на ринку;

третє — створити представництво, залучити місцевих експертів ринку праці для формування команди, оренди офісу і створення юрособи;

четверте — встановлення відносин з ключовими клієнтами, використовуючи виставки, знайомства з держдіячами, паралельно пошук клієнтів та заключення контрактів;

п'яте — сертифікація продукції (її прискорить використання сертифікованого обладнання, сировини);

шосте — організація сервісу із залученням локального партнера;

сьоме — вибудовуємо відносини між представництвами та локальними банками для отримання кредитів.